Цікаво було спостерігати за реакцією людей, які дізнавалися, що Академії пенсіонерів цієї осені виповнюється 5 років! «Невже? - щиро дивувалася більшість із них. - Дійсно, таки п’ять років, як же швидко пролетів час!».
На сайті Благодійного фонду Костянтина Єфименка можна знайти інформацію про ті події 5-річної давнини: «20 жовтня 2011 року в Київському академічному музично-драматичному театрі ім. Саксаганського відбулося засідання Академії пенсіонерів, яке передбачало знайомство з представниками перших п’яти клубів, поточне та перспективне планування їхньої роботи, а також перегляд вистави «Кайдашева сім’я» за однойменним твором класика української літератури І.Нечуя-Левицького».
Більшість академістів, запрошених 20 жовтня 2016 року на ювілейне свято в «Золотій ниві», достеменно пам’ятає той день, але він по праву вважається вже історією. Отож створення перших 5 клубів Академії пенсіонерів виявилося гарним стартом для майбутньої багато чисельної організації однодумців. Це клуби «Золота осінь», координатор Любов Жаркова; «Чарівна мить», координатори - Ганна Нагорна та Ірина Гуральник; «Надія», очільницею якого стала незмінна Любов Бушмакіна; «Сузір’я», координатор Тетяна Сулейманова; «Водограй», координатор Лариса Купріянчук.
«Вам, дорогі академістки, достеменно відомо, що відчуває жінка, яка народила дитину, крок за кроком щодня, щомісяця і щороку піднімала, пестила, підтримувала й допомагала стати міцно на ноги своєму дитяті. І ось йому вже 5 років! Як для дитини – то наче це ще зовсім дитячий вік. А як для організації досвідчених, сивочолих, мудрих, - то це вже солідний період життя. Пригадую, як народилася ідея створення цього проекту, як довго підбирали йому влучну назву, як переймалися, чи приживеться серед літніх людей така ідея», - згадує директор Благодійного фонду Олена Ткач.
Звичайно, автором цієї простої і разом із тим неординарної ідеї є Костянтин Єфименко. Саме він тоді запропонував такий формат спілкування для людей пенсійного віку. Отож, 20 жовтня 2011 року зі сцени театру ім. П. Саксаганського було офіційно оголошено: клубам Академії пенсіонерів бути! Тоді чимало побутувало скептичних думок, що, мовляв, проект під вибори, що це нецікаво літнім людям тощо. Але сьогоднішня статистика говорить зовсім про інше…
У 2011 році більш як 700 літніх білоцерківців записалися до перших 5 клубів! Проект виявився суспільно затребованим, оскільки в клуб «Золота осінь», що на Леваневського, за 3 місяці записалося більше 300 людей. І саме тоді Правління Благодійного фонду прийняло рішення про збільшення кількості осередків за місцем проживання.
2012-1013 роки – у складі Академії пенсіонерів 30 клубів, їх відвідують близько 3 тис. людей поважного віку.
У 2014-2015 роках уже діяло 33 клуби, які відвідувало 3 758 осіб. А в 2016 році таких клубів стало 20, у них сьогодні своїм активним життям можуть похвалитися більше як 1500 пенсіонерів.
За ці 5 років відбулося більше 4,5 тисяч засідань у клубах Академії пенсіонерів. Близько 50 загальноакадемічних заходів було підготовлено й проведено разом із представниками усіх клубів. Серед них – традиційні конкурси «Мадам гармонія», Паради золотих пар, осінній арт-пікнік, творчі вечори талановитих білоцерківців, конкурс «Битва хорів», вечори романсу і вальсу, спортивні змагання в Голендерні тощо. Академісти за ці 5 років здійснили більше 120 подорожей Київщиною. А ще сотні відвідин театру і переглядів вистав, тисячі разів наші академісти переступали поріг басейнів, десятки разів – Льодової арени, щоб покататися на ковзанах.
Та не це головне, а те, що люди, які хочуть драйвового активного життя на пенсії, вони його мають. І тільки від них самих залежить, наскільки воно насичене репетиціями, заходами і спілкуванням.
В академістів є навіть свій гімн (слова Віри Гутник, музика Анатолія Кульчицького), його традиційно виконує ансамбль «Спадщина», друге життя якого розцвіло саме в Академії пенсіонерів.
Під традиційні звуки «Многая літа» свічки на іменинному пирозі задмухали старійшини Академії пенсіонерів – Любов Лимар (82 роки), Ольга Горбань (85 років), Корній Курч (95 років), а всі присутні загадали різні бажання, але стосувалися вони переважно майбутнього їхньої улюбленої організації.
Насамкінець учасники свята пригадали слова фундатора Академії пенсіонерів Костянтина Єфименка: «Готовий підставляти своє фінансове та організаційне плече підтримки доти, доки ви самі того захочете, доки ви самі збиратиметеся в своїх колективах».