Контакти

м. Біла Церква

вул. Гординського, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

Академічний фронт - заради перемоги

З початку війни члени клубів Академії пенсіонерів, що діє при Благодійному фонді Костянтина Єфименка, взялися допомагати військовим. Для цього переговорили з волонтерами, запитали у своїх рідних, а у багатьох академістів сини і внуки захищають Україну, дізналися про потребу і взялися до праці. Так і від сумних новин, страху і паніки оговтувалися в перші дні війни, і відчули себе причетними до наближення перемоги України над російським окупантом.Майже всі клуби допомагали, чим могли.

 

«Відразу після початку війни до мене звернулася наша академістка і каже, що у школу №7 волонтерам потрібно нарізати стрічки для плетіння маскувальних сіток. Потім ми з’ясували, що така потреба є і для коледжу сервісу та дизайну. Почали шукати різний одяг і різати шматки тканини. Затим від волонтерів отримали запит на виготовлення з тканини джгутів для перев’язок, подушок та трусів. В клубах "Криниця життя", "Лада", "Зарічанське джерело" сьогодні зібралися найактивніші та відповідальні люди. Кожен хоче допомогти нашим відважним сильним захисникам. Все передаємо волонтерським центрам. Тканину та різні матеріали для набивання подушок збираємо по квартирам. Дякуємо всім, хто допомагає нам. Дуже прошу всіх небайдужих допомогти нам з тканинами. Окрім того, членкиня нашого клубу Ніна Редькіна, яка народилася в росії, але все життя прожила в Україні, та внук якої служить в ЗСУ, пише вірші на тему війни. Тож ми і працюємо, і слухаємо її творчість. Це допомагає людям поважного віку психологічно справлятися з нинішньою ситуацією», - розповідає Лариса Михайлівна Бондарчук, координатор клубу «Криниця життя».

 

Згодом до їхнього гурту приєдналися і члени клубів «Серпанок», «Любисток», «Вікторія», «Промінь надії», «Золота осінь». Хтось приносить тканини, хтось займається нарізанням викройок, хтось шиє, хтось наповнює подушки. Одним словом, кожен робить, що може. 

Активну роботу для допомоги бійцям ЗСУ та іншим військовим формуванням веде клуб «Гармонія».  Таскіра Максюта, координатор клубу, пригадує, що спершу плелили сітки, але коли основа закінчилася, то почали шити подушки та труси. «Почали виставляти в Фейсбук нашу роботу. До нас приєдналися нові люди, які це читали, родичі та навіть працівники дитсадочка, у приміщенні якого ми збираємося. Тож хтось працював зранку, хтось після обіду. Ми раді, що наші руки треба країні. Дихаємо однією турботою», - каже Таскіра Максюта.

 

Клуб «Сузір’я» збирає тканини для пошиття трусів, для нарізання смужок для маскувальних сіток, збирає речі, продукти, ліки для людей, які пережили страшні дні окупації на Київщині. Також, попри те, що пенсіонери люди небагаті та й ціни нині виросли, все одно здають гроші на підтримку армії. Клуб «Водограй» збирав та заносив речі у школу №7, де розгорнутий штаб для видачі допомоги переселенцям, ходили в'язати маскувальні сітки, кроїли спідню білизну та шили вдома.

 

Робота триває, Академія пенсіонерів не стоїть осторонь, смиренно очікуючи кінця війни, а робить все, аби перемога настала якомога швидше, а наші бійці отримали на фронт не просто матеріальні речі, а часточку тепла їхніх материнських рук та сердець.

Фотоальбом "Академічний фронт - заради перемоги" 

 

Поділитись з друзями: