16 березня у затишній залі Коледжу сервісу та дизайну на сцену вийшли сестри Тараса Шевченка, його Наймичка і Катерина, а також Маруся Чурай, Наталка Полтавка, лісова Мавка, баба Палажка з бабою Параскою, кумедний Омелько, пушкінська Тетяна Ларіна і навіть мама Сергія Єсеніна. І дивуватися тут нічому. Це не вигадка і не дивний сон. Це – Бал літературних героїв, який самостійно підготував клуб «Криниця життя» Академії пенсіонерів, що діє при Благодійному фонді Костянтина Єфименка.
Ініціатива провести такий захід належить куратору клубу Ларисі Бондарчук. Це вже не перший її захід. У грудні минулого року Лариса Михайлівна та її клуб «Криниця життя», у співпраці з членами інших клубів Академії пенсіонерів, організували творчий вечір поета-пісняра Юрія Рибчинського. Таким чином, академісти вже самостійно навчилися готувати різноманітні цікаві загальноакадемічні заходи, що приємно радує. Звичайно, Благодійний фонд Костянтина Єфименка на чолі з його виконавчим директором Оленою Ткач не лишився осторонь заходу і всіляко підтримував академістів. Ведучою заходу традиційно також була Олена Ткач.
Готувалися до свята кілька місяців. Шили костюми, розучували танці, вивчали уривки з поем Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна, Івана Котляревського, Ліни Костенко, Івана Нечуя-Левицького та інших. Вчилися вживатися в роль так, щоб емоції героя були максимально правдиво відтворені на сцені. Для людей поважного віку це неабияка праця. І варто зазначити, вони дадуть фору ще молодим, адже зуміли продекламувати, попри хвилювання, такі великі уривки, що не кожен школяр осилить.
Але ж який бал без королеви?! То ж на прохання академістів Благодійний фонд Костянтина Єфименка зумів таки знайти справжнісіньку королеву Літератури! Саме вона дала старт початку творчого дійства.
Розпочали свято з танцювального номеру з рушниками, який виконав хореографічний ансамбль Академії пенсіонерів «Гармонія життя» (худ. керівник Ольга Руденко). Таскіра Максюта виконала пісню «Вітре буйний» на слова Т. Г. Шевченка. Тим самим налаштувавши присутніх на творчість великого Кобзаря. Наталя Боженко і Віра Пількевич із клубу «Криниця життя» у традиційному українському вбранні виконали уривок із твору «Якби ви знали, паничі…», де є такі болючі рядки-спогади великого поета про своїх сестер: «А сестри! сестри! Горе вам, Мої голубки молодії, Для кого в світі живете? Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й умрете!»
Віра Сімчук із клубу «Золота осінь» продекламувала уривок із поеми «Катерина», а Ольга Тимошенко із клубу «Криниця життя» підготувала міні-сценку із поеми «Наймичка», втіливши образ знедоленої молодої жінки, яка змушена підкинути свою позашлюбну дитину багатій родині, а затим попроситися туди в найми, щоб доглядати своє ж немовля і все життя, до самісінької смерті, приховувати від сина гірку правду. Пані Ольга зіграла цю сцену так, що у багатьох в залі заіскрилися в очах сльози.
Звичайно, Тарас Григорович не міг писати веселі твори, коли реалії життя були зовсім іншими. Та щоб свято не перетворилося на смуток, академісти запланували у проміжку між декламуванням цікаві танцювальні номери. Зокрема хореографічний ансамбль «Гармонія життя» виконав танець «Веснянка», «Вальс» та танець на циганські мотиви.
Також учасники заходу не оминули своєю увагою творчість Ліни Костенко, презентувавши глядачам уривок із поеми «Маруся Чурай» у виконанні Ольги Денисюк із клубу «Промінь надії». Тетяна Котляр заспівала пісню «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», а пісню «Чураївна» виконало тріо «Білоцерківчанка» у складі Ольги Руденко, Ніни Павловської та Таскіри Максюти.
І, звичайно, у низці легендарних літературних жіночих образів вагоме місце посідає Наталка Полтавка. Тож Валентина Потіха із клубу «Чарівна мить» потішила глядачів прекрасним виконанням пісні «А я дівчина Полтавка». Затим Ольга Ковальчук в образі Мавки продекламувала уривок із пє’си «Лісова пісня» Лесі Українки.
Не обійшлося і без кумедних сценок із п’єси «Сватання на Гончарівці», де головні ролі виконали Лариса Хоменко і Олександр Соломко, члени клубу «Зарічани». Та, напевно, найбільше овацій залу зірвала інсценізація уривку повісті Нечуя-Левицького «Баба Палажка і баба Параска» у виконанні Таскіри Максюти і Ніни Редькіної. Зал просто вибухнув сміхом від їх кумедної міміки та діалогів.
Проте лише українськими літературними персонажами не обмежилися. Ініціатори такого заходу вирішили згадати і кілька російських літературних образів. Любов Войченко із клубу «Криниця життя» зобразила Тетяну Ларіну, яка пише своєму коханому Євгенію Онегіну листа. Ольга Руденко і Валентин Кравцов вальсували в образах Наташі Ростової та князя Болконського. Романс «Только раз бывает в жизни встреча» виконала Ніна Павловська в образі героїні Анни Кареніної. Любов Гольцева, членкиня клуб «Криниця життя», яка дуже любить поезію Сергія Єсєніна, вивчила напам’ять «Лист матері до Сергія Єсеніна».
А насамкінець заходу не така вже й велика, але все ж таки чоловіча половина Академії пенсіонерів підготувала для жіноцтва привітальні пісні з нагоди Міжнародного жіночого дня. Володимир Карась, Валентин Кравцов, Василь Бондарчука, Володимир Максюта та Олександр Соломко заспівали «Истинное счастье», «Я встретил розу», «Гуляв я три роки».
Хтось може сказати, прочитавши цей текст, що, мовляв, дурницями займаються. А ми скажемо: ні! Адже люди поважного віку Білої Церкви мають змогу таким чином, попри всі буденні справи, тривоги, хвороби і негаразди, знайти кілька хвилин для себе, для свого душевного супокою та розваги у колі однолітків-однодумців. А це і є життя! То ж так тримати, академісти!
Фотоальбом. Бал літературних героїв