У різні дні, але одного місяця травня члени клубів «Промінь надії» і «Лада» Академії пенсіонерів відвідали Богуслав - красиве місто на Росі, багате своєю майже тисячолітньою історією. Між іншим, воно було засноване, як і древній Гюргев – попередник Білої Церкви, – київським князем Ярославом Мудрим у 1032 році.
Академісти прослухали цікаву екскурсію у музеї історії Богуславщини, де розповідь починається з часів скіфів, сарматів, гунів і закінчується сьогоденням.
Сам музей досить оригінальний: експозиції кожної кімнати оформлені максимально в стилі того часу, про який розповідає екскурсовод. Отож відвідали і печеру первісної людини, і пройшли крізь браму давньої фортеці, побували і в партизанській землянці періоду Другої світової війни…
А потім гостинний екскурсовод Оксана Пальчик (між іншим, людина – закохана у свою справу, дуже любить історію; вона зуміла за короткий час так опанувати українську мову, що ніколи не здогадаєшся, що ця жінка не говорила нею ні в дитинстві, ні в юності, ні після закінчення вишу!) запросила всіх охочих приєднатися до їхнього інтерактивного проекту, присвяченому 985-річчю заснування Богуслава, - спільного ткацтва рушника завдовжки 98,5 м. Ось тут представники обох клубів залюбки спробували подружитися з ткацьким верстатом і зробити свій внесок у богуславський рекорд.
До глибини душі вразила академістів ще одна розповідь – розповідь про перебування в місті на Росі української письменниці Марка Вовчка. Відвідини цього музей – це ще одна зупинка в туристичному маршруті членів клубів «Промінь надії» і «Лада». Згадала екскурсовод і про художника Івана Сошенка, який також мешкав у свій час у Богуславі. Академісти дізналися про життя та творчість цих двох видатних людей досить цікаві факти, про які в радянську добу історії України навіть не можна було думати, а розповідати й поготів.
Наступна зупинка – біля пам’ятника Марусі Богуславці. Слухали народну думу про цю легендарну дівчинку і не переставали дивуватися її відданості ідеалам рідної землі. Поряд - фонтан! Устигли й ним помилуватися та зробити біля нього світлини на згадку про незабутню поїздку.
Насамкінець мандрівки заїхали до діючого Стято-Троїцького храму, а також відвідали Свято-Миколаївський чоловічий монастир, де священик люб’язно розповів про історію виникнення, становлення монастиря та про нинішню щоденну роботу монахів.
Задоволені й наснажені поверталися академісти додому. Попереду літні канікули – отож буде що згадувати і чим жити до вересня.