Лариса Бондарчук
Життя у клубах Академії пенсіонерів цікаве, розмаїте, насичене подіями, новими заходами тощо. Але час від часу хочеться змінити звичну обстановку і підготувати та провести щось новеньке за межами власного територіального простору, щоб і на людей подивитися, та й себе показати. Тому вже два роки поспіль триває дружба нашого клубу «Криниця життя» із санаторієм-профілакторієм «Діброва». За цей час було проведено 5 концертів!
Усім, мабуть, цікаво, як же ми подружилися? Мені випала нагода відпочивати свого часу саме в «Діброві», де познайомилася з менеджером цього закладу пані Альоною. Я щиро розповіла, що є координатором одного з клубів Академії пенсіонерів, на базі якого діє вокальний ансамбль з однойменною назвою «Криниця життя». Його відвідують творчо обдаровані, натхненні й неординарні білоцерківці. Далі було чимало запитань від менеджера і моїх відповідей як координатора. Бо ж розповідь про насичене активне життя людей пенсійного віку викликає зацікавленість у багатьох, хто про це чує, як-то кажуть, із перших уст. Так народилася ідея про творчу співпрацю…
Концерти тривали від 55 хвилин до півтори години! Виступали й солісти, і гумористи, і, звичайно, вокальний ансамбль «Криниця життя». «Ми своїми виступами заохочуємо людей, які приїхали на відпочинок чи лікування. Разом із нами, артистами, вони залюбки танцюють, співають і декламують», - ділиться враженнями Лариса Шкурак, художній керівник пісенного колективу. А потім ці люди щиро дякують і оплесками, і на словах, і в побажаннях.
Ось і зараз нібито й канікули, бо ж літня пора, проте на пропозицію виступити в «Діброві» відгукнулося чимало академістів. Як завжди, підготували сценарій, визначили, що я, Лариса Бондарчук, буду ведучою, і поїхали на гостину до друзів.
Так, неперевершений дует у складі Ольги Руденко й Лариси Шкурат виконав популярну пісню «Сину, сину, сину, ангел мій», викликавши у присутніх позитивні емоції і спогади про рідну домівку.
Едуард Чайка і Віктор Бількевич підкорювали глядацьку залу (а це були переважно представниці прекрасної половини людства) улюбленими романсами – і народними, й авторськими.
Запросили до виступу й подружжя Максют – Таскіру й Володимира, - які виконали пісні «Пара голубина» і «Мої батьки, мов голуби сивенькі».
Не залишили артисти без уваги й гумор. Так, Микола Миколаєнко прочитав гумореску Павла Глазового «Гарна жінка». А потім на прохання глядачів пролунало в його виконанні ще декілька творів, зміст яких «прикрасив» усмішками обличчя всіх присутніх. Довго аплодували пану Миколі, висловлюючи у такий спосіб повагу до артиста та підтверджуючи популярність гарної гуморески.
А на завершення такого гарного концерту Ольга Руденко виконала пісню «Вози кольорові».
Насамкінець – бурхливі оплески та вигуки «Браво!», якими вдячні глядачі дякують за нашу творчість. А ми, трохи стомлені, але безкінечно щасливі, повертаємося до нових репетицій, щоб дарувати незабутні хвилини щастя своїми наступними концертами.