Клуб «Криниця життя» працює вже п’ятий рік поспіль і за цей час провів 9 екскурсій у різні куточки Київщини. Усе дякуючи Благодійному фонду Костянтина Єфименка в рамках проекту «Академія пенсіонерів». Отож 4 червня 2017 року, на свято Трійці, відбулася десята подорож: наш клуб відвідав село Буки.
Ландшафтний парк у селі Буки – чудове місце, де можна біля водойми насичено провести довгоочікувані вихідні. По суті, його облаштування – це продовження меценатських традицій відомими підприємцями України, зокрема Іваном Сусловим. Будівництво комплексу було розпочато в 1996 році, площа, задіяна під паркову зону, складає 2,7 гектара.
З висоти пташиного польоту село Буки виглядає як невеликий населений пункт, але він увесь тоне в зелені, на його території споруджено церковний комплекс, власна гідроелектростанція, ажурні альтанки, місток і велика кількість оригінальних скульптур, більшість із яких дерев’яні. Велику цікавість викликає і будинок мецената з гостроконечними банями, побудований на високому пагорбі. А веде до нього оригінальна драбина з фігурками міфічних тварин. Дійсно, впадає в очі детально продуманий сучасний парковий дизайн і водойма.
Як стверджують історики, перші згадки про селище датуються близько ХІ-ХІІІ ст. Колорит місцевості додає ріка Раставиця, саме на її берегах створена дивної краси зона відпочинку. Існують ще дві родзинки – неймовірної краси церква, а ліворуч від головної алеї - фонтан. І, виявляється, це наш давній знайомий – викинутий на смітник після реставрації Майдану Незалежності в Києві фонтан «Рулетка», його «підібрали, обігріли, відновили», і тепер він радує відвідувачів своєю прохолодою.
Ми вже у свої роки побачили чимало, тому навіть не розраховували, що нас щось по-справжньому вразить. Але те, що побачили, і ті емоції, які пережили, коли зробили перші кроки територією парку, просто неможливо передати словами. Кожен його куточок просякнутий любов’ю, і ми це відчули, як-то кажуть, на власній шкірі в прямому значенні цього слова.
Навколо – чистота, жодного викинутого папірця, пострижені розкішні газони, красиві, зі смаком підібрані рослини, жодної зламаної лавки, яких, між іншим, на території дуже багато: стомився – сядь і відпочинь.
Безпосередньо храмовий комплекс об’єднує церкву Святого Великомученика Євгенія, дзвіницю Святого Данила, каплиці Святих Миколи й Олександра.
Велике свято… Заходимо до церкви, ставимо свічки за здоров’я своїх рідних. Свічі лежать на столику – бери, скільки тобі потрібно. Якщо можеш покласти грошенята – поклади, ні – ніхто нічого тобі не скаже… Але наші пенсіонери – люди порядні: за свічки клали гроші хто скільки може. Хоча їх ніхто не продає!
Варто зазначити, що перед входом до парку стоїть пам’ятник нашій українській жабі. Її, за переказами, треба почесати, не поскупитися й дати гривню-другу – тоді матеріальне благополуччя вам просто забезпечено!!!
За 20 гривень з людини ми замовили невеличку екскурсію до міні-зоопарку на закритій території - така собі казкова країна з дивовижними скульптурами. Із розповіді екскурсовода ми зрозуміли, що тут же господарі-меценати побудували дитячий будинок, де приютили 24 сироти. Ці діти відпочивають на пляжі, ростуть у любові серед такої краси.
Ми прагнемо поїхати закордон, а скільки чудових місць ще не бачили на своїй Батьківщині. Поспішаймо! А меценатам – Костянтину Єфименку і Івану Суслову – здоров’я, щастя і добра!