Контакти

м. Біла Церква

вул. Гординського, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

Мамин день

                                                                                                                                                     Людмила Полях

День матері, мабуть, одне з найтепліших і найщиріших свят, адже кожен з нас із дитинства і до своїх останніх днів несе в душі єдиний і неповторний образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незважаючи ні на що. Цьогоріч свято відзначають 14 травня. А напередодні, 11 травня,  у приміщенні Другої гімназії його відсвяткували членкині клубів Академії пенсіонерів спільно з кадетами в рамках проекту «Єдність поколінь».

 

Святкувати День матері у всьому світі розпочали відносно недавно. У 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято.

 

У Білій Церкві також не лишилися осторонь маминого дня. З нагоди свята кадети гімназії №2 спільно з творчими колективами Академії пенсіонерів Благодійного фонду Костянтина Єфименка підготували надзвичайно теплий, душевний, емоційний концерт.

 

Урочистості розпочалися ще на ганку навчального закладу, де літніх академісток зустрічав духовий оркестр, а кадети ввічливо подавали руку дамам і відчиняли двері школи. Юні гімназисти підготували свої творчі номери з піснями та віршами на честь матерів. Порадувала піснею і білоцерківська зірочка, талановита співачка Анастасія Багінська, володарка Гран-прі міжнародного фестивалю «Слов’янський базар».

 

А затим настав час вшанування матерів-героїнь. Саме таку державну нагороду надає Президент України тим жінкам, які народили та виховали до 8-річного віку п’ятеро та більше дітей. Волею долі звання «Мати-героїня» мають дві академістки, які відвідують один клуб «Гармонія». Це звання отримала Таскіра Нізамутдинівна Максюта – мати 7 дітей! Семеро внуків називають її лагідно бабусею, а мамою кличуть ще й зяті та невістки. Також почесне звання присвоєно Світлані Петрівні Ляшенко, яка виховала 5 дітей:  3 доньок і 2 синів. Їй випало на долю пережити дві великі трагедії - 2 діток провести в останню путь… Отож разом було б семеро… На сьогодні Світлана Петрівна радіє  8 внукам і 1 правнуку-першокласнику!

 

Обидві заслужені мами отримали привітання та подарунки від Благодійного фонду Костянтина Єфименка та овації глядачів. А Таскіра Максюта разом із чоловіком Володимиром порадували присутніх ще й піснями «Мої батьки, мов голуби сивенькі» та «Мамина молитва». А також поділилися секретами свого материнського та родинного щастя. А запорука цього щастя дуже проста: любов і жертовна відданість своїй сім’ї.

 

А затим на сцену одна за одною вийшли чотири жіночі білоцерківські династії: прабабусі, бабусі, доньки, внучки та правнучки. Олена Ткач, ведуча заходу, виконавчий директор Благодійного фонду Костянтина Єфименка зізналася глядачам, що ідею віднайти такі родини подав начальник управління освіти і науки Юрій Петрик, який одного разу поцікавився, а чи є в Академії пенсіонерів такі династії. Пошуки родин засвідчили, що білоцерківському жіноцтву таки є чим пишатися!

 

Тож у той святковий день на сцену актового залу Другої гімназії запросили жіночу династію родини Пугач Віри Олексіївни з  клубу «Зарічани».  Живуть усі разом 10 осіб в одній хаті, 4 покоління – прабабуся – Пугач Віра Олексіївна, її донька,  бабуся – Ірина, її донька -  внучка Оксана, правнучки – Анна – 4 роки, найменшій Агафія – три місяці!  Кажуть, рецепт сімейного щастя простий: готують улюблені страви, вирощують квіти й городину, варять 7 літрів борщу щодня і проводять церемонії чаювання, які загоюють усі конфлікти і суперечки. Ансамбль «Криниця життя» привітав цю родину і всіх глядачів піснями «Моя ти земле калинова» та «Мамина хустина».

 

Затим на сцену піднялася членкиня клубу «Любисток» Попельницька Марія Олександрівна, яка має 3 доньок Наталію, Любов, Світлану, трьох онучок Інну, Юлію, Ірину і трьох правнучок Марію, Софію, Кірочку. Родина має традицію збиратися на Різдво і Великдень за родинним столом. З’їжджаються всі,  і  донька, яка проживає у Бориспільському районі, друга донька,  яка працює в м. Херсон, та внучка Ірина, яка проживає в Євпаторії. Вся родина приходить з гостинцями і саме ними накривають родинний стіл. Зараз готуються до маминого 80-річчя, яке буде 6 червня. Привітали родину ансамбль «Лада»  піснями «Чебреці», «Я приеду к тебе, моя мама», «Єднаймося, люба родино».

 

Членкиня клубу «Віва-Вікторія» Прозоренко  Ніна Миколаївна вчилася в Житомирі,  після чого приїхала за  направленням  до Білої Церкви,  брала участь у спорудженні БК «Сільмаш», станції переливання крові, Шинний завод, Мехзавод тощо. На сцену Ніна Миколаївна вийшла разом з мамою Ганною Зосимівною, якій незабаром виповниться 89 років, та донькою Ольгою і внучкою Софійкою, а правнучка Арина поки що на такі заходи не ходить, бо має лише 2 місяці віку. Є одна дуже світла традиція у цій родині: поки Ганна Зосимівна жива - вся родина – діти,  внуки, правнуки - збираються в неї, а це більше 23 осіб в однокімнатній квартирі. І ніколи нікому не тісно! Хто стоячи, хто сидячи, але всі біля родинного вогнища. Таку родину зі святом привітав ансамбль «Золота осінь» піснями «Біля калини плакала мати», «За столом збирається родина» і надзвичайно оригінальною піснею «Миротворчий батальйон».

Клуб «Золота осінь» пишається своєю представницею, яка також започаткувала велику жіночу династію. Це - Праведна Ніна Макарівна, у якої є донечка, невістка, двоє внучок, шість правнучок і правнук. А загалом за родинним столом збирається понад 20 родичів! Сама Ніна Макарівна усе життя багато працювала, нагороджена орденом  Трудової слави.

 

Звичайно, як би нам не хотілося в такий святковий день згадувати про сумне, але така формула життя: коли жінка народила дітей, зуміла дати раду внукам, дочекалася правнуків – вона,  щаслива і спокійна,  ступає власною  стежинкою  у небуття, у вічне життя. Вона стає райдугою, сонцем, дощиком, квіткою, пташкою… Ще немає 40 днів, як у вічне життя пішов  і 82-річний автор неперевершених слів про матір, яка «стала замисленим полем»… Це Борис Олійник…Його «Баладу про матір» виконала членкиня клубу «Криниця життя» Олена Осіпова.

 

Радували присутніх у цей святковий вечір своїми співами й ансамблі «Вікторія» та «Гармонія», Людмила Безкрила, клуб «Сузір’я». Співали незабутні «Рідна мати моя», «Чорнобривці», «Мамины глаза», згадували і тих матерів, які й нині мусять проводжати на війну своїх синів…І раз у раз в залі глядачі тихо витирали сльози, адже про українську маму, про її нелегку жіночу долю, про весь тягар її турбот не можна розповісти так, щоб це не зачепило навіть найсуворіше серце і душу.

 

Тож честь і хвала нашим мамочкам! З Днем матері вас, любі і кохані матері!

Фотоальбом. Мамин день

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

 

 

Поділитись з друзями: