22 листопада у клубі «Криниця життя» Академії пенсіонерів відбувся захід, який можна назвати знайомством членів клубу зі своєю колегою, з її біографією, життєвим шляхом. Такі заходи у клубі проводять регулярно за ініціативи куратора Лариси Бондарчук. 

Цього разу академісти мали можливість більше дізнатися про Раїсу Чорну, яка народилася і виросла, закінчила вищий навчальний заклад  і почала працювати на Луганщині, але волею долі опинилася в Білій Церкві і дуже полюбила наше місто, а тому залишилася тут мешкати зі своєю родиною.

 

Лариса Михайлівна Бондарчук спільно з винуватицею заходу підготували слайди, на яких всі охочі  могли побачити фото молодої Раїси, її батьків, братів та сестер, чоловіка, дітей.

Пані Раїса розповіла про те, як познайомилася з коханим. І хоча спершу подумала, що це не її мужчина, адже він був молодший і готувався йти до армії, все ж доля їх звела разом. Пані Раїса згадувала, як  тоді ще її кавалер Володя писав кожен день листи їй з армії, а весь гуртожиток дивувався тому, як він знаходиться час на ці листи.

Після того, як побралися та народили першу дитину, чоловіка покликали працювати на Шинний завод до Білої Церкви. За ним переїхала й дружина з дітьми. Місто молодим спеціалістам дуже сподобалося, адже воно було зелене, квітуче, поруч із річкою. Тут і залишилися жити.

Академісти не лише слухали, а й підготували свої музичні гостинці-вітання колезі. Зокрема, виконали пісні «Цвіте терен» та «Ніч, яка місячна, зоряна, ясная», які були улюбленими піснями її батьків, що ще раз доводить: схід України – ніяка не російська земля. Там мешкали українці, любили співати українських пісень і так би й було надалі, аби не радянська політика винищення українського народу та заселення звільнених територій російськими переселенцями.