Яким активним та цікавим виявився вересень для членів клубу «Любисток». Жодного заняття в класі! Для цього ще буде пізня осінь, зима. Саме тоді час для цікавих лекцій, для зустрічі з новими людьми, для вечорниць, для пісень… (хоча ні! Для пісень завжди час: і в класі, і в полі, і в дорозі)
Отже, вересень – пора екскурсій! Так вирішено і так його проведено. Спочатку День міста, потім поїздка до Умані.
Наступного тижня (як і планувалось) неймовірна екскурсія стежками одного з найпрекрасніших парків України. І що з того, що він знаходиться у нашому місті (на щастя), і що з того, що не злічити, скільки разів кожен із нас бував в «Олександрії». Завдяки таланту найкращого екскурсовода Білої Церкви, а за сумісництвом виконавчого директора благодійного фонду Костянтина Єфименка Олени Ткач, ми ніби вперше відвідали наш парк. Цікаві розповіді Олени Дмитрівни змусили нас по-новому подивитися на паркові споруди, заглибитися в історію, відчути якусь нову атмосферу «Олександрії», якої досі не помічали. За ці нові відчуття, за відкриття нового у давно відомому, щиро дякуємо цій невтомній молодій красивій жінці, яка, за що не візьметься, все робить якнайкраще.
Минув тиждень, на календарі 26 вересня – і любистківці знову в дорозі! Цього разу поїхали недалеко, у сусідній район, у межах нашої області. Здавалося б, що такого особливого може чекати нас у селі Томашівка Фастівського району? Тим більше, анонсована поїздка дещо дивно: «Відвідаємо розкішний палац Хоєцьких – чоловічий Ризоположницький монастир…». Так спідниця чи штанці? Кросівки чи хустинки? «У будь-якому випадку, на це варто подивитись», - вирішили академіки пенсійного віку, і не помилились! Маєток Хоєцьких - «Малий Ермітаж» у великому звіринці.
Скульптури левів і страусів, храми і каплиці, алеї і квіткові клумби, кріпосні стіни і башти, клітки з птицями і фрески з біблійськими мотивами – в околицях Києва не знайдеться більш незвичайної обителі, ніж Ризоположницький чоловічий монастир. Краса і розкіш милують око, спокій і умиротворення заспокоюють душу…
Переходячи від одного храму до іншого, втратили лік часу, розуміння дійсності, забули про щоденні клопоти та турботи. Різнокольоровий мармур, дивовижні фрески, величні іконостаси… і квіти, квіти, квіти. А вдома, ошелешили рідних щирим зізнанням: «Ми бачили рай на землі».
Що можна добавити до сказаного? Дивовижне поряд, його не варто шукати за сотні кілометрів у важких, виснажливих подорожах. Не були в Томашівці? Вже знаєте, як проведете наступні вихідні!
А щоб не розгубити відчуття прекрасного дорогою додому, заїхали ще й у Ковалівку – маленький куточок Європи у наших реаліях.
Справді, вересень виявився щедрим на подорожі і нові відкриття, за що члени клубу «Любисток» не стомлюються дякувати фонду Костянтина Єфименка та його дітищу – Академії пенсіонерів.