Контакти

м. Біла Церква

вул. Гординського, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

Водограївці почали канікули з мандрівки

 

До цієї поїздки члени клубу «Водограй» готувалися ретельно, довго затверджуючи маршрут, обговорюючи зупинки. Бо ж хотіли не тільки відпочити, помилувавшись красою Київщини й змінивши звичну обстановку, а й, незважаючи на вік, обов’язково дізнатися щось нове. Тому й обрали шлях на Обухівщину…

В Обухівському районі є древнє село Германівка, перші літописні згадки про яке датуються 1096 роком. Історія цього села тісно пов’язана з козацтвом. Саме в Германівці відбулася Чорна рада, саме тут розташовані могили козацьких полковників – Сулими і Прокопа Верещаки. Сьогодні про ті часи можна багато дізнатися з екскурсії до музею козацтва, який був відкритий ще 1904 року в приміщенні колишньої мануфактурної лавки. Його експозиція присвячена історичним подіям в Германівці та у всій Україні, починаючи з епохи бронзи й до наших днів. Як з’ясували водограївці, Германіка – це просто населений пункт на карті України. Це село – духовний символ козацтва, прагнення свободи і волі для українського народу.

 

Надихнувшись такими патріотичними розповідями, наші мандрівники рушили далі, до самого Обухова, щоб відвідати музей
українського поета Андрія Самійловича Малишка.

Музей міститься в хаті, де  в родині чоботаря Самійла Малишка народився найменший серед дітей, майбутній поет Андрій Малишко. Хатина розташована на околиці сучасного Обухова на вулиці Андрія Малишка.

Музей-садибу Андрія Малишка в Обухові було відкрито в лютому 1991 року спільними зусиллями вдови поета Любові Забашти і його племінниці Ольги Малишко за сприяння Обухівської міської ради.

Упродовж  екскурсії музеєм академістам клубу «Водограй» розповіли  про дитинство і юність поета, що проходила в одному з мальовничих куточків Обухова, його родину, життя і творчість поза отчою домівкою. Серед цікавих експонатів, повязаних із Андрієм Малишком, — робочий стіл із друкарською машинкою, книги та особисті речі поета.

Наступна зупинка – це Трипілля. Сучасне Трипілля – красиве велике село на берегах річок Дніпра, Красної і Бобриці. Має три музеї, дві школи, культурні та торгівельні центри. На лівому березі річки  Красної височіє Дівич-гора, археологічна пам’ятка ранніх слов’ян.

Білоцерківські мандрівники відвідали  Київський обласний археологічний музей,  розташований на території колишнього Древнього Треполя  на високих Дніпровських кручах,  заснованого Ярославом Мудрим в ХІ ст. Саме тут була велика дерев’яна фортеця, знищена за часів татаро-монгольської навали. Відродився Треполь за часів Литовсько-Руської держави козацтва.

У музеї експонуються знахідки, які відтворюють розвиток суспільства Київщини, починаючи з кам’яного віку, часів палеоліту, мезоліту, неоліту, трипільської культури, епохи бронзи, скіфського часу, ранніх слов’ян та Київської Русі, часів Козацтва, етнографічна експозиція кінця ХІХ і початок ХХ століття.

Окремою залою представлено Трипільську археологічну культуру, створену племенами давніх хліборобів майже сім тисяч років тому. На Київщині поселення трипільців було відкрито та досліджено археологом Вікентієм Хвойкою понад 110 років тому і названо ним трипільською, за місцем розкопок в околицях с. Трипілля.

Музей має експозиційну площу 180 кв. м і складається  із трьох окремих залів. У першій залі знаходиться тематична виставка з мінералогії та палеонтології, а також найпримітивніші знаряддя праці первісної людини, перші зразки зброї бронзового віку та дивовижні прикраси скіфів. У другій - представлена культура ранніх слов’ян, Київської Русі та Козацької доби, а також етнографічні матеріали кінця ХІХ початку ХХ ст.; дерев’яні речі побуту, вишивані рушники, картини. Третя зала присвячена Трипільській культурі – одній із найдавніших землеробських культур, яка існувала на теренах України. В залі виставлена кераміка трипільської культури із розкопок, проведених на Київщині відомими археологами.

Отож вражень привезли на білоцерківську землю чимало, тепер буде що згадувати, чекаючи наступного академічного сезону у вересні.

 

 

Поділитись з друзями: