«Земле, моя всеплодющая мати», - так звертався до рідної землі Іван Франко в одному із своїх віршів в далекому 1880 році. А 9 червня цього року координатори клубів Академії пенсіонерів відчули цю силу землі на власному досвіді. І відбулося це в Театрі стародавньої їжі, який створили нутриціологи Наталія Калиновська та Арам Саргсян.
У селі Ходосівка є дуже цікавий заклад, де силами ентузіастів популяризується традиційна українська кухня через старовинні рецепти та кулінарні традиції. Там можна дізнатися, якою була козацька їжа трьохсотрічної давнини, дізнатися, що їли трипільці, спробувати святкові українські старовинні страви, дізнатися про секрети довголіття. Але ми вибрали ще одну цікаву програму. Сьогодні академісти дізналися, якою була Україна, коли 200 років тому створила конопляний бум в усьому світі. Серед наших академістів лише дві учасниці їли в дитинстві конопляні страви. Тож всім було цікаво спробувати конопляну кухню.
А оскільки ми були не в музеї, а в театрі, то всю інформацію отримували, ставши активними учасниками театральної дії, слухаючи, смакуючи і пізнаючи конопляні традиції Україні.
Екскурсію нам провела Анна Грабчак. На її запрошення ми зайшли до світлиці, оформленої в автентичному стилі, де на скатертинах уже стояв авторських посуд і приваблювали наш погляд красиві маленькі булочки. Як згодом виявилося – це і були хрумкі, свіжоспечені конопляні хлібці. Пані Анна розповіла нам, яке зерно традиційно споживали українці. Нині ми їмо багато продуктів із білого пшеничного борошна. Наші предки так не харчувалися. 300 років тому в пріоритеті було жито, зимова, яра пшениця, овес, гречка та конопля. Але жита було найбільше, бо це витривала зернова культура. Тому нашу країну і прозвали житницею Європи!
Через позитивні емоції, гастрономічні враження, аромати та смаки ми дізнавалися, як же готували з різних зерен, у тому числі коноплі, наші предки. Виявилося, що конопля у той час була звичайним зерно, ніхто не знав про її канабіотичні види. Власне сьогодні ми теж їли коноплю харчову. Хоча є ще технічна і медична (власне ось ця і має психоактивні сполуки).
Ми не просто дізналися, як українці готували страви з конопель. А ще й спробували на смак. Разом із конопляними хлібцями скуштували конопляну олію та присолили для смаку конопляною з різнотрав’ям сіллю. Спробували обсмажені конопляні зерна, які внукам наших академістів відразу нагадали поп-корн. Затим смакували житнім кулішем з конопляним ядром, спробували і відразу відчули на собі ранкову силу (суміш коноплі, маку і гречки), пробували житні бублики, смакували автентичною житньою кавою - глясе і фаршированими фініками з конопляним ядром. А, спустившись до міні-музею, дізналися, як виглядають конопляні волокна, наскільки вони міцні, екологічні та які м’які вироби з них виходять. Наостанок екскурсії нам запропонували скуштувати конопляну каву та конопляний шоколад. А ще на нас чекала вікторина. Треба було дати правильну відповідь на запитання пані Анни за підсумками екскурсії. Така собі була перевірка засвоєного матеріалу. У трійку лідерів по правильним відповідям вийшли Злата, Даня (внуки наших академістів) і Таскіра Максюта. У вирішальному змаганні перемогла пані Таскіра! І отримала у нагороду пачку кави.
А взагалі ми дуже гарно провели час. Дізналися цікаве про кухню наших предків, про ті страви, які вже українці призабули з плином часу і впровадженням нових технологій в харчовій промисловості. Помилувалися прекрасною природою, погрілися під червневим сонечком. Зробили закупи в крафтовій лавці! А як же ж без сувенірної кави, заспокійливого конопляного чаю, житньо-пшеничного кулішу, крему з конопляної олії і багато чого ще цікавого повертатися додому. Дякуємо Костянтину Єфименку за можливість відвідати нашим координатором уже другий театр, на цей раз кулінарний!