Контакти

м. Біла Церква

вул. Гординського, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

З незламною вірою в добро!

 Повна назва програми:

"Відбудова православного храму Святого Великомученика Георгія Побєдоносця на Замковій горі"

     Фонд має на меті відбудувати православний храм Святого Великомученика Георгія Побєдоносця з музеєфікацією залишків фундаменту давньоруської церкви Св.Вкм. Георгія Побєдоносця на Замковій горі. 

      Місце, де буде споруджено церкву, має високу історико-культурну цінність і важливе значення у формуванні архітектурно-художнього та містобудівного образу Білої Церкви. 


     Ділянка проектування розташована в центральній частині міста, на лівому березі річки Рось, на території городища Замкова гора, яка є залишками земляних укріплень замку ХVІ-ХVІІІ ст., побудованого на місці давньоруського дитинця ХІ-ХІІІ ст. літописного міста Юр’єва – попередника сучасної Білої Церкви.


 

 

        У Х-ХІ ст. київські князі Володимир і Ярослав Мудрий з метою захисту давньоруської держави від набігу кочівників розгортають будівництво прикордонних міст. Серед 13 міст, закладених по Росі, було і місто Юр’їв (Гюргєв, Георгєв, Юргєв- від християнського імені Ярослава – Юрій або Георгій). 


     Центральним містом, на думку Ярослава-Юрія, мало стати місто Юр’їв – крім адміністративного центру, воно повинно було стати ідеологічним осередком нової офіційної релігії на Русі – християнства.


     Літописні повідомлення свідчать про Юр’їв як крупний політичний і економічний центр укріпленого та прикордонного зі степом Поросся. Єпископи пороські, крім суто церковних функцій, як-то вікарій митрополита київського та місіонер, у краї різноетнічному за своїм складом, мали також бути добрими дипломатами з військовим досвідом, аби забезпечити надійний контроль за діями степовиків. Якщо для інших міст характерне існування поряд із церквою світської адміністрації, то Юр’їв був винятком із правил.


     Першим серед міст Русі єпископську кафедру отримав Юр’їв (разом із Білгородом) після Києва та Новгорода ще при Ярославові Мудрому. У середині ХІ ст. у візантійських каталогах єпархій вона називається «Святий Георгій на Русі».


     Перед тим, як приступати до роботи над проектуванням церкви, було ретельно проаналізувано всі пам’ятки кам’яного зодчества, які так чи інакше пов’язані з Київською Землею кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст., оскільки рештки фундаменту церкви, виявлені під час розкопок на Замковій горі у 1980-1983 роках, на думку археологів датуються саме цим періодом. 


     Спираючись на пам’ятки київської архітектурної школи та зодчества князівств, що були в тісних стосунках з Києвом – Чернігівського, Переяславського, Смоленського, – створено власний проект церкви, врахувавши загальні типологічні риси, що повторюються практично у всіх спорудах цього часу. Для архітектури цього періоду характерні переважно чотирьохстовпні, трьохапсидні споруди. Фасади мають завершення трилопасною лінією. Основний акцент композиції припадає на профільовані пілястри, що рвучко злітають угору снопами вертикальних ліній, чим підкреслюється динамічність споруди. Центром композиції фасадів є перспективні, дуже розвинутого профілю портали. 


     Приблизно такою буде й церква Святого великомученика Георгія Побєдоносця, яку Благодійний фонд Костянтина Єфименка планує відродити в Білій Церкві на Замковій горі.

 Фотоальбом

Розкопки на Замковій горі (грудень 2011)

Розкопки на Замковій горі (листопад 2011)

Розкопки на Замковій горі

Проект церкви на Замковій горі