Контакти

м. Біла Церква

вул. Гординського, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

Дендропарк «Олександрія»

Дендропарк «Олександрія» 

Наприкінці XVIII століття польський король Август Станіслав Понятовський подарував місто Біла Церква великому коронному гетьману Польщі Ксаверію Браницькому.

У 1781 році гетьман одружився на улюбленій камер-фрейліні імператриці Катерини II, племінниці Світлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрі Енгельгардт. На своїх землях, неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити парк у пейзажному стилi за модою того часу. Автором генерального плану забудови парку став відомий французький архітектор Мюффо. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Ботані, Станге, Бартецький, Вітт, Енс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні дубові насадження. Одночасно зі створенням паркових композицій, почалося будівництво резиденції та інших архітектурних влаштувань.

 

Поруч із літньою резиденцією графів Браницьких - "Аустерію" було розташовано комплекс павільйонів, танцювальну залу, допоміжні служби та зелені й водні оздоблення. Решта території була призначена для художньої частини паркових облаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми. Разом із галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворили чудовий, незабутній парковий ансамбль, який є одним із найкращих не тільки в Україні, а й у Європі.

 

На відстані 500 м від "Аустерії" розташовано економічний двір (сучасна адміністрація парку ) - правління економа, що керував парковим господарством. Тут містилися житла постійних працівників, майстерні, оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад, поруч - рибні стави. Поряд із палацовим комплексом із західного боку розташовано сад "Мур" (його обгороджено мурованою цегляною стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку - "Клини", сад Катерини ІІ, Сад Потьомкіна, Російський сад, городи.

Західна частина парку - третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя (звіринець) і служила як лісопарк . Нині вона розширена ще на 96 га.

У середині ХІХ століття парк "Олександрія" набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу: Г.П. Державін, О.С. Пушкін, Т.Г. Шевченко. Неодноразово тут бували декабристи (члени Південного товариства): Бестужев-Рюмін, Муравйов-Апостол, Пестель та ін., відомі польські поети та художники: Ян Ліппоман, котрий написав про "Олександрію" чудові вірші, Ян Бровінський, який після відвідування парку видав відому поему "Олександрія". Дуже цікавими є малюнки, створені художниками того часу: Вілібальдом Ріхтером, Наполеоном Орда, Міхаліною Бержінською, Феліксом Брзозовським та ін. (період 1820-1840 рр.). Найкращі малюнки були виконані Вілібальдом Ріхтером - так званий "Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи", який знаходиться нині в Марії Рей з дому Потоцьких у замку Монтрезор у Франції. Альбом є великою книгою (24 ілюстрації), переплетеною в шкіряну оправу з позолотою і металевим обрамленням, де розміщено кольорові акварелі.

Парк часто відвідували члени царської родини, з якими Браницькі підтримували дуже тісні стосунки. В парку було окреме місце, так званий Царський сад, де зростали одна модрина та 7 американських лип, які були посаджені імператорами Олександром Павловичем та Миколою Павловичем, княгинею Олександрою Федорівною. Кожне дерево було обнесене чавунною огорожею, на якій під короною була мідна дощечка з написом: ким і коли посаджене дерево.

 

У східній частині парку знаходився сад, який мав назву "Дружній". На залізних декоративних воротах було викарбовано французькою мовою: "Прежде чем войдешь, посоветуйся со своим сердцем: умеешь ли ценить дружбу". В глибині саду була побудована Ротонда у вигляді раковини, де стояв бюст князя Григорія Потьомкіна. Парк прикрашали бронзові та мармурові скульптури, вази, завезені з-за кордону. З Північної Америки і Західної Європи доставляли рідкісні екзотичні рослини. Головним ініціатором створення колекції паркових рослин була графиня О.В. Браницька, яка за словами сина Київського коменданта Вігеля: "... сроднилась с природой, деревья сделались ее обществом и друзьями".    

        

         Знаменитими були чудова оранжерея та теплиця "Олександрії", де вирощували велике різноманіття видів та сортів кактусів, пальм, орхідей, інжир, лимони, італійський виноград, китайські рози, які досягали небувалих розмірів.

Парк, закладений наприкінці XVIII століття, особливо змінився завдяки зусиллям садівника Августа Енса, який пропрацював в "Олександрії" 54 роки і був удостоєний пам'ятного знака на честь 50-річної служби. За цей час  Енс сформував живописні пейзажі, які й нині викликають захоплення: ялинова, липова і каштанова алеї, композиції Великої та Малої галявин.

Із часом Білу Церкву та парк "Олександрія" успадкував онук графині Олександри Василівни, один із синів Владислава Григора - Владислав Михал, граф Браницький. Останньою володаркою маєтків до 1917 року була дружина графа Владислава - Марія Євстафіївна з роду Сапєг.

 

Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу. У музеї парку зберігаються 16 прекрасних мармурових скульптур італійських митців: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик із собакою та Хлопчик із луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку. В 1949 році парк "Олександрія" було передано у відання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є питання, пов'язані з інтродукцією та акліматизацією рослин, збереженням та відновленням старовинних насаджень. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі з них мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку.