Назар Залізницький
Що може бути приємнішим за щире людське спілкування, адже його не замінити телевізійними ток-шоу, інтернет-виданнями чи навіть цікавими радіопередачами. Коли бачиш очі співрозмовника, спостерігаєш за його мімікою і жестами, коли парує духмяний чай на столі й тихо ллється бесіда , - тоді справді відчуваєш душевну гармонію.
21 лютого в міському територіальному центрі відбулося чергове засідання клубу «Фенікс» Академії пенсіонерів, створеного на базі Товариства інвалідів «Фенікс». Незважаючи на зимову погоду, поважний вік та специфіку членів клубу (люди з особливими потребами), атмосфера в залі панувала радісна, ба навіть святкова, тому що для кожного з них така зустріч є очікуваною і завжди приємною.
Та справжніми винуватцями свята були ювіляри, котрим вручили особливі подарунки, головний із них - виступ дуету подружжя Чайок. Таїсія Вікторівна та Едуард Андрійович спеціально завітали поздоровити іменинників своїми щирими побажаннями та чудовим співом, який не залишив байдужим жодного з присутніх.
Крім того, під час засідання проводився і перший етап конкурсу «Академія має таланти», шляхом голосування всі учасники визначали переможця, який захищатиме честь клубу на фіналі заходу. Нелегко було серед чотирьох гідних претендентів обрати найкращого. Адже кожен був по-своєму неперевершений. Одні з них, володіючи прекрасним голосом, виконували улюблені пісні, інші декламували задушевні вірші, до речі, й власного авторства. Загалом зробити вибір було не просто, проте присутні одностайно віддали перевагу Ельвірі Ковалик, яка виконала пісню «Вальс, это все-таки вальс».
Ще одним сюрпризом для присутніх був конкурс загадок, де вже абсолютно кожен міг виявити свої інтелектуальні здібності та отримати солодкий приз. А також повеселили одне одного і самі академісти-феніксівці, декламуючи власні гуморески.
Насамкінець, за традицією, - колективне фото на згадку про задушевні хвилини спілкування. Адже хтось із великих сказав правильно: «Коли закінчується спілкування, починається ненормальність».
Сміливо можна сказати, що зустріч відбулася щира і душевна. Кожен із присутніх виходив із зали з усмішкою на обличчі, дякуючи кураторам клубу Людмилі Мельник та Ніні Карпович за незабутні хвилини позиву й гармонії.
