Світлана Починок,
координатор клубу «Чорнобривці»
12 червня члени клубу «Чорнобривці» Академії пенсіонерів зібралися у святковому залі кафе «Золота нива» на дегустацію вареників, приготовлених власноруч.
Кожен прагнув здивувати присутніх своїми кулінарними шедеврами. Яких тут вареників тільки не було: й українські класичні з картоплею та капустою, і з сиром, сметаною, і з ягодами (полунице, черешнею, вишнею) тощо.
У залі звучать українські мелодії: «Ой зелене, жито, зелене», «Ой, гарних я вареників, куме, наварила», «Мамині вареники»; пісню «А мій милий вареничків хоче» виконала академістка Лідія Літош у сольному варіанті.
Зі своїми кулінарними витворами фотографуємося на пам’ять про це свято. Слухаємо розповіді та всякі бувальщини про вареники. Дізнаємося, що Микола Гоголь у повісті «Вій» написав, що на ті часи «по хуторах їли галушки, сир, сметану, вареники розміром із капелюх» - тобто 30-40 см – дивина!
У м. Черкаси біля готелю «Росава» з ініціативи М.Поплавського у вересні 2006 року встановили пам’ятник вареникові.
У м. Глендоні (Канада), де проживає найбільше української діаспори, у 1991 р. встановлено пам’ятник вареникові висотою 90 м і вагою 2700 кг.
В Україні на заводі м. Сімферополь в 1999 році виготовлений «Золотий вареник». Це нагрудний знак, яким в кінці кожного року нагороджують найкращих кулінарів та кондитерів. Вареник справді золотий (проба 583) обсипаний алмазами та сапфірами, а лежить на срібній підставці.
А тепер – запрошення до столу. Можна почастувати друзів і гостей, а також поласувати разом із ними справжніми домашніми шедеврами. Увага! Попереджую всіх! У моєму горщику є два варенички з сюрпризом. Виловіть його собі на щастя та добро із загальної миски. Він виготовлений за сибірським рецептом, який я розкрию пізніше. (Редиска на тертушці натирається і заправляється підсмаженою цибулею, спеціями).
Смачного всім! Смачного!
Смакуйте свіжими, домашніми українськими вареничками, з любов’ю приготовленими академістами. Щиро дякуйте нашим кулінарам-господиням.
