П′ятий місяць у Білій Церкві працює Благодійний фонд Костянтина Єфименка. Запроваджені ним проекти, спрямовані на розвиток духовного та фізичного потенціалу особистості, переконують у тому, що засновникам фонду не байдуже майбутнє нашого міста над Россю.
Голова фонду Костянтин Єфименко у своєму інтерв’ю дав «Білоцерківцям» вичерпні відповіді на актуальні питання, що стосувалися пріоритетних напрямків діяльності новоствореної благодійної організації, зокрема відбудови церкви Святого Великомученика Георгія Побєдоносця на Замковій горі та проведення загальноміських спортивних заходів для школярів.

- Костянтине Олексійовичу, цими днями в Білій Церкві закінчилися територіальні спортивно-ігрові літні змагання «Старти надій». Ми читали відгуки мешканців міста – вони схвальні, з них видно, що захід припав до душі не тільки дітям, а й їхнім батькам. Скажіть, будь ласка, чому ви підтримали саме цей проект?

- Сьогодні, коли минуло 20 років незалежності України і логічним було б для всіх нас підвести певні підсумки, можемо об′єктивно сказати, що та радянська система, яка будувалася десятки років, уже назад не повернеться. Не можна відновити й те, що об’єднувало дітей раніше, – випробувану роками радянську систему дошкільного, шкільного і позашкільного виховання, позакласну роботу, піонерський і молодіжний рухи, гурткову роботу з усіма їхніми позитивними й негативними проявами.

Якщо говорити про наше місто, то ні для кого не секрет: жодної нової спортивної школи за ці 20 років не збудовано, більше того, піонерські табори, де щороку масово відпочивали діти, сьогодні також потребують значних капіталовкладень на створення в них сучасних умов для перебування дітей.

Наш Благодійний фонд уже зараз готовий підставити плече допомоги. Бо пригадую, коли ми вчилися в школі, то систематично брали участь у КВК, спортивних змаганнях, турнірах, до яких серйозно готувалися. Сьогодні діти не інші, я б сказав, ті самі – запальні, завзяті, так само прагнуть духу змагання, хочуть, щоб їх бачили, оцінювали, пишалися ними.

Чому ж все-таки «Старти надій»? По-перше, влітку багато дітей, які не змогли поїхати на відпочинок до моря чи до бабусі. Батьки на роботі, у квартирах спека, тому й проводять діти свої канікули під під’їздами власних багатоповерхівок. А по-друге, завдання дорослих у цій ситуації організувати їх, захопити чимось цікавим і корисним, створити хоч і маленьке, але свято, позаяк дитяча неприглядність несе зовсім мало позитиву.

- А звідки ж тоді взялася ідея провести в місті шкільну Спартакіаду?

- Спартакіада – це ідея, цілковито запропонована фондом і вже підтримана громадськістю Білої Церкви. Я дякую міському голові Василю Савчуку і начальнику відділу з питань фізичної культури та спорту Білоцерківської міської ради Валерію Матвійцю за те, що вони активно підключилися до організації цього заходу. На засіданні виконавчого комітету прийнято Положення про Спартакіаду, яка буде логічним продовженням «Стартів надій», проте на більш професійній, серйозній і довготерміновій основі.

- Що являє собою Спартакіада, якими є її особливості?

- Спартакіада – це спортивні змагання між учнями загальноосвітніх навчальних закладів міста із семи видів спорту (футбол, баскетбол, волейбол, шахи, плавання, легка атлетика і пішохідний туризм) в різновікових категоріях. Уже розроблено систему балів для оцінювання досягнень учасників як в особистих (1 місце – 100 грн, 2 місце – 70 грн, 3 місце – 50 грн), так і загальнокомандних заліках, затверджено нагородний фонд. У школах, які стануть переможцями і призерами Спартакіади (1 місце – 50 тис. грн, 2 місце – 30 тис. грн, 3 місце – 20 тис. грн), будуть створені спеціальні комітети. До їхнього складу входитимуть учні, вчителі, батьки - саме вони колегіально вирішуватимуть, куди спрямувати кошти, які тренажери чи спортінвентар потрібно придбати для свого навчального закладу.

Адже вони самі безпосередньо на місці краще знають, як раціонально витратити призовий фонд, завойований у чесній спортивній боротьбі. Ми сподіваємося, що дух змагання буде серйозний. А знаючи, що спортивна база шкіл далеко не досконала, фонд закуповує для кожного навчального закладу по 30 м′ячів - 10 футбольних, 10 баскетбольних, 10 волейбольних, форму та інший спортивний інвентар. Крім того, до Спартакіади будуть залучені тренери, консультанти, судді.

Моє глибоке переконання в тому, що діти повинні здобути і максимальний рівень освіти, і ще в школі відчути справжній дух конкурентності, аби успішно йти по життю. Фраза «У здоровому тілі – здоровий дух» актуальна завжди, бо так влаштовано життя: успіх і щастя не тільки треба заслужити, а й зуміти їх відстояти. Я хочу, щоб наші діти були здоровими, конкурентоздатними, успішними, а сприяти цьому може в першу чергу спорт.

 - Костянтине Олексійовичу, ми вже знаємо і про Ваші наміри відбудувати на Замковій горі старовинний храм. Скажіть, а як народилася ця ідея?

- Збудувати за життя храм - це велика відповідальність перед людьми, і разом із тим, дуже світле завдання, бо відродити прагнемо ту церкву, від якої пішла назва нашого славного міста.
Треба сказати, що місту пощастило: коли проводилися у 1979-1983 роках розкопки на Замковій горі під керівництвом молодого на той час археолога Руслана Орлова, було знайдено фундамент старовинної церкви, спорудженої ще в ХІ ст., приблизно в той час, коли Ярослав Мудрий заснував Юр′їв (Гюргів, Гургів).

На жаль, у середині ХХ століття під час будівництва пішохідного моста через річку Рось частково було зруйновано цей фундамент, але дві третіх все-таки збереглося, тому плануємо також музеїфікацію фундаменту старовинної церкви – найбільш намоленого, святого місця.

Більшість білоцерківців навіть не знає про підмурівок цього храму, адже знайдена вона в ті часи, коли панував атеїстичний підхід до виховання, інформування у всіх свідомих проявах. Отож розголошувати про таку знахідку, як церква, тоді було не на часі.

Проте кожному біло церківцю відома легенда про заснування нашого міста, про походження його назви, яка пішла від білокам’яної церкви, що височіла над Россю ще за часів Київської Русі і є символом незламності наших предків, оплотом віри, надії, любові. Як бачимо, наскільки пророчою стала ця легенда, наскільки сильним виявився духовний поклик, закладений у божій назві, що ім'я засновника з часом загубилося в тенетах історії.

Ми відбудовуємо не храм, ми відбудовуємо Надію, бо впевнені, що ця церква допоможе багатьом білоцерківцям, які незламно вірять у добро, люблять ближнього свого, уміють щиро прощати винуватцям своїм.

- Які етапі підготовки до виконання будівельних робіт уже вдалося подолати фонду?

- На сьогодні ми отримали практично всі дозвільні документи для подальшої роботи з цього питання. Хочу висловити неабияку подяку архітектору В'ячеславу Міщенку, який особисто від себе вніс 150 тисяч гривень на проектування храму й упритул займається оформленням потрібної документації.

Уже повністю розроблено містобудівне обґрунтування, виготовлено кольорові ілюстрації з візуалізації робочого об'єму храму, ескізний проект. Враховуючи те, що Замкова гора – пам'ятка археології національного значення, дозволи ще необхідно отримати від Міністерства культури та Міністерства екології, саме над цим зараз і працюємо.

- Як бачимо, реалізація задуманого розтягнеться на декілька років – що і коли плануєте зробити?

- У цьому році ми плануємо провести розкопки, передбачені законодавчими вимогами і облаштувати фундамент церкви, а наступного – музеїфікувати залишки фундаменту старовинного храму і вигнати стіни нової церкви.

- Чи будете Ви звертатися за допомогою до інших меценатів та простих білоцерківців?

- Ми розраховуємо це зробити власними силами, не залучаючи попередньо фінансової підтримки від інших меценатів, допомоги із державного, обласного чи міського бюджетів. Проте, якщо білоцерківці самі виявлять бажання бути причетними до будівництва, то цей проект відкритий для всіх. Ми будемо вдячні за будь-яку щиру допомогу.