9 вересня білоцерківці відзначають День рідного міста. 991 рік тому великий київський князь Ярослав Мудрий заснував на берегах Росі місто-форпост Юр’їв. Пройшли століття і згодом місто отримує нову назву – Біла Церква.

Уже другий рік поспіль ми не святкуємо це гарне свято в традиційному форматі через війну. Але члени клубів Академії пенсіонерів Благодійного фонду Костянтина Єфименка відгукнулися на пропозицію провести концерт в дендропарку «Олександрія», адже у репертуарі академістів є чимало пісень та віршів про наше рідне місто!

Відкрив концерт ансамбль «Криниця життя» (керівник – Ольга Руденко), який виконав пісні «Освідчення» (сл. А. Гудими, муз. А. Кульчицького), «Білоцерківщина» (сл. та муз. А. Кульчицького) та українську народну пісню «Засіяла мати жито». Продовжили співочу естафету учасниці ансамблю «Спадщина» (керівник – Ніна Левченко). Вони виконали пісню «Моя Біла Церкво» на слова та музику Анатолія Кульчицького, нашого земляка, члена Золотого фонду Білої Церкви, у доробку якого понад 450 пісень. Також ці чарівні панянки подарували слухачам  українські пісні «Зеленеє жито, зелене» та «Стоїть козак на чорній кручі».

У виконанні ансамблю «Гармонія» (керівник – Таскіра Максюта) пролунали «Пісня про Білу Церкву» (сл. В. Іванціва, муз. Т. Павленко), а також українські пісні «Де Рось і Росава» та «Соловонька». Під час концерту від Благодійного фонду Костянтина Єфименка отримав подяку член клубу «Гармонія» Володимир Максюта за активну участь у популяризації проєкту Академія пенсіонерів, волонтерську діяльність та з нагоди 75-річного ювілею.

Ансамбль «Золота осінь» (керівник – Людмила Хоменко) привітав містян зі святом ще однієї піснею про наше місто на слова Надії Вигівської. А затим виконали дві чудові українські пісні «Гукав отаман» та «Будьмо».

У професійному виконанні ансамблю «Промінь надії» (керівник – Ганна Сполович) пролунали українські пісні «Ой їхали козаченьки», «Гай зелененький», «Іванку-Іванку».

«І буде мир на цій землі» та «Геть з України» - з такими піснями до глядачів вийшов ансамбль «Чорнобривці» (керівник – Надія Сич), а ще в їхньому виконанні пролунала «Молитва до Діви Марії». До слова, ансамбль «Чорнобривці» діє при клубі «Сузір’я». Цей клуб багатий ще одним творчим колективом – дуетом «Співограй» у складі Надії Мельник та Олександра Матвієнка. Вони порадували піснями «Єднаймося, браття», «У любові присягти», «Одна калина».

Але не лише співали академісти!

Упродовж концерту пролунало чимало віршів про наше місто.

Так, Ніна Скоробагатько (клуб «Вікторія») прочитала вірш Леоніда Гажали, Людмила Плохотнюк (клуб «Серпанок») декламувала вірш «Стоїть Біла Церква» Костянтина Мордатенка.

Представниця клубу «Пролісок» Ольга Момотюк порадувала авторським віршем «Хвала тобі, Біла Церкво», а також розповіла вірш про Україну «Рано вранці на світанку».

Подарувала глядачам свій авторський вірш Ганна Добровольска (клуб «Водограй»), а зарічанин Анатолій Медвідь розповів два своїх вірші: про дендропарк «Олександрія» і про війну. Представниця клубу «Зарічанське джерело» Ольга Грищенко презентувала вірш «Рідний край» Костянтина Мордатенка. А затим разом зі своєю колежанкою по клубу Валентиною Букало виконала пісню «Моя хата скраю». Також під час концерту звучали вірші про Білу Церкву авторства В’ячеслава Третяка, Зої Соколової, Петра Криворота, Ніни Шамоти та Юрія Коваліва.

Завершився концерт, приурочений Дню рідного міста, виступом тріо «Горлиця», що дії при клубі «Лада». Одягнені в красиві костюми справжні україночки Людмила Апальонова, Тетяна Марченко та Галина Глобенко підготували на розсуд публіки пісні «Прощався стрілець зі своєю ріднею», «А ми живемо в Україні» та «Єднаймося, люба родино!»

Тепла осіння днина дозволила всім академістам, білоцерківцям та гостям міста насолодитися чудовими українськими піснями. І на цьому можна було б поставити крапку. Але наша розповідь буде неповною, якби не згадати випадкову зустріч, яку під час виступу нам подарувала доля. Молодий військовий підійшов до нас під час концерту і попросив мікрофона, щоб привітати свого друга, який наближався з молодою нареченою до колонади «Луна». Ради весілля його відпустили до рідного міста. Звісно, ми були щасливі зупинити наш виступ і дати слово нашим захисникам, адже самі академісти вже півтора року роблять все можливе, аби хоч чимось допомогти військовим. Тож, певно, ця зустріч поколінь була невипадковою.

Ось таким видався День Білої Церкви у 2023 році.

Віримо, що наступний день народження рідного міста відзначимо вже у мирній країні!

Фотогалерея "Концерт Академії пенсіонерів до 991-річниці Білої Церкви"