Контакти

м. Біла Церква

вул. Героїв Небесної Сотні, 24

тел.: 097 392 36 06

fond_efimenko@ukr.net

Палітра долі

  

Людмила Полях

11 квітня відбувся творчий вечір «Живопис життя» знаної білоцерківської художниці, поетеси, мисткині Олени Василівни Климчук (Назаренко).  Захід відбувся в Будинку органної та камерної музики, куди завітали, окрім дітей та внуків винуватиці свята, ще й сусіди, подруги, колеги та однодумці з Академії пенсіонерів, яку відвідує пані Олена.

На початку заходу народний вокальний ансамбль «Калина» (худ. керівник Борис Вітенко), що діє при Центральній бібліотечній системі Білої Церкви, виконав улюблену пісню художниці «А жінка буває на осінь так схожа». Виявляється, саме ця пора року – найулюбленіша в художниці, бо не раз надихала пані Олену на творчі доробки.

Загалом життєвий шлях Олени Климчук такий, про який можна сміливо сказати: є що згадати. Ким тільки не пробувала себе в цьому житті талановита жінка. Працювала піонервожатим, коректором, декоратором-оформлювачем, гідом у турбюро, рекламним агентом в газеті, позаштатним журналістом, інструктором із плавання, керівником гуртка, працівником благодійного фонду «Дріада». А ще вона  - килимар, поет, учитель, працівник культури, підприємець! Має час і на хобі:   варить варення, робить домашній сир, займається писанкарством, виготовляє новорічні прикраси… І все це одна людина!

Саме тому ведуча заходу – Олена Ткач, виконавчий директор Благодійного фонду Костянтина Єфименка – запропонувала присутнім у залі познайомитися з пані Оленою крізь призму світу образотворчого мистецтва. Зокрема, у рубриці «Портрети долі», художниця під час демонстрації на екрані її фотоархіву розповіла присутнім про своїх батьків та дітей, про те, як у 9 років розпочала заняття плаванням, про те, де навчалася, як опинилася у Білій Церкві та про свої художні виставки.

Затим пані Олену щиро, тепло, від усього серця привітали її діти: син Ярослав з дружиною Тетяною та донька  Алла з чоловіком Євгеном, а також внуки. Були й подарунки. Зокрема, Олександр Сидоренко, організатор першої виставки робіт Олени Климчук у виставковій залі Києво-Печерської лаври, подарував книгу. Академісти підготували творчі номери. Так, дует клубу «Лада» у складі Галини Глобенко та Тетяни Марченко виконали пісню «Сіла птаха», Валентина Потіха - учасниця вокального ансамблю «Спадщина» - подарувала  романс «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», Таскіра Максюта  заспівала «Айстри білі» та разом зі своїм чоловіком Володимиром виконала «Ніч яка місячна, зоряна, ясная». А   Дмитро Бакал, студент Київського інституту музики ім. Глієра, виконав музичний твір Віктора Малих «Токата».

20 років тому пані Олена розпочала навчати малюванню дітей. Усе починалося на цегельному заводі в клубі, де для діток працівників заводу організували гурток образотворчого мистецтва. Потім у декретній відпустці сусідські діти приходили на заняття. Згодом БК «Сільмаш», а далі – парк культури і відпочинку ім. Шевченка, де також діяла дитяча міська студія.  Олена давала рекомендації обдарованим дітям, щоб вони вступали на навчання до школи мистецтв, щоб навчатися професійно цьому виду мистецтва. А вже потім була школа №15, де й сьогодні ювілярка навчає дітей. Представники школи №15 Лариса Богінська та Володимир Дідківський привітали колегу, прочитали вірші та гуморески. А учні школи Каміла Савченко та Єва Смирна, з якими займається пані Олена, декламували її вірші «Ворона», «Великодній».

У наступній частині заходу «Мозаїка  долі» пані Олена розповіла про свою техніку малювання – воскову графіку. До речі, її роботи на мольбертах прикрашали сцену того вечора, тож усі охочі могли помилуватися картинами. Також Олена Климчук декламувала свої поетичні твори, адже талант до віршів і малярства прокинувся в неї ще зі шкільних років.

«Натюрморти життя» - так називалася наступна частина заходу, під час якої Олена Климчук продемонструвала ткані килими, які вона почала робити після переїзду на постійне місце проживання, на Залізничне селище. На той час це було дуже затребувана річ, і сусіди пані Олени, дізнавшись про її художні навики, відразу залучили її до килимарства. Пізніше Олена Климчук офіс відкрила у БК «Сільмаш», де працювала команда жінок, що виготовляли килими. Це були 90-ті, розвиток кооперативів. Килими робили не тільки з квітами й українськими візерунками, а й складні пейзажі на замовлення.  Це були покриття на дивани та крісла, килим на всю стіну за світлинами замовників.

У рубриці «Пейзажі долі» пані Олена розповіла про ті міста та країни, які були та є в її житті, а це немало: Ірпінь, Біла Церква, Київ, Туреччина,  Угорщина, Португалія (мис Роса), Одеса, Харків, Львів, Черкаси, Ленінград, Херсонес, Севастополь.

А на завершення заходу Олена Климчук запропонувала створити  на базі Академії пенсіонерів ще й Академію творчості, де б кожен бажаючий міг навчитися в'язати, шити, малювати, вишивати, робити ляльки-мотанки тощо. Крім того, на 6 травня, коли відзначається день святого Георгія, академісти запланували провести виставку дитячих малюнків у нижньому храмі Свято-Георгіївської церкви на Замковій горі. Тож, многая літа вам, пані художнице, та нових творчих злетів!

Фотогалерея.Палітра долі

 
 
 

Поділитись з друзями: