Ой, як же втомили нас усіх вересневі дощі…. Чекаючи теплого бабиного літечка, ми з сумом поглядали на заплакані вікна. «Які баби, таке й літо», - іронізували чоловіки. А ми чекали, сподівалися і чекали! І, як виявилося, недаремно. Жовтень приніс нам не лише дивовижні барви осені, а й довгождане тепло. Ну як тут не порадіти?! «Усе правильно, - з погордою відповідаємо, - ми, жінки, любимо змушувати чекати, але ж і стільки радості приносить зустріч із нами, як і з цим бабиним літом!»

Ну скажіть, хіба ж можна знехтувати таким дарунком осені? «Ні!» - вирішили члени клубу «Любисток» і при першій же нагоді прогулялися до парку «Олександрія».

Тиха задумливість алей, велична позолота кленів, чаруюча сором’язливість берізок, терпкий запах опалого листя, заколисуючий шелест ледь помітного вітерцю… Справжнє заспокоєння для кожного. Якщо до вражень від прогулянки найкрасивішим парком України додати ще цікаву розповідь екскурсовода, а ще - відвідування музею у Будиночку садівника, де більшість побувала вперше, – то отримаємо хороший настрій, неймовірний приплив енергії, заряд бадьорості, якого, сподіваємося, вистачить на наступні тижні похмурої погоди.

Ми все це отримали, встигнувши помилуватися красою осіннього парку. А ви?