Можливо, село Буки так і залишилося б одним із багаточисленних невеличких сіл Київщини. Воно нічим не відрізнялося від інших, якби не побудуваний ландшафтний парк на березі річки Роставиці з високими вежами, мостами,фонтанами, невеликим зоопарком та храмовим комплексом.
18 травня академісти клубу «Серпанок» вирушили у подорож до села Буки. Олександр Іванович Ящук – куратор клубу - провів академістів та побажав їм цікавої мандрівки, незабутніх вражень та прекрасного відпочинку. І упродовж цього дня всі побажання Олександра Івановича збулися, але про все по порядку.
На вході в парковий комплекс відвідувачів зустрічає церква Святого Євгена Великомученика. Перед церквою і капличкою – розкішний фонтан, привезений зі столичного Майдану Незалежності. Фонтан включають періодично, та якщо пару годин погуляти по території парку, то точно можна побачити його в працюючому стані. До Дня незалежності в селі Буки встановили Хрест пам'яті загиблим українцям під час Голодомору, Другої світової війни, конфлікту в Афганістані та Чорнобильської трагедії.
Далі оригінально збудований міст через річку Роставицю, поверх якого протікає невеликий шар води.З першого погляду можна подумати, що це велика калюжа, та насправді це задумка дизайнера. Цей міст веде до маєтку та звіринцю господаря.
На території паркового комплексу дуже багато різних клумб, на яких ростуть найрізноманітніші квіти. Все потопає у зелені та різномаїтті кольорів. Над самою річкою збудована альтанка у старовинному дусі. Скрізь можна побачити статуї, скульптури, а також велику кількість маленьких водоспадів. А під ними розташована невелика гідроелектростанція, яка забезпечує електроенергією майже всю садибу.
Є китайський місточок, галявини, застелені зеленим килимом із різних трав, будинки у вигляді середньовічних замків.А ось одна зі стежин привела нас до місцевого зоопарку! З одного вольєра на нас поглядає цар звірів-лев Султан, а неподалік розташувалася сімейна пара ведмедів Маші та Єгора, в іншому ж - друга пара - Кузьма та Настя. У загонах бігають безтурботні косулі та плямисті олені.
А ще ми зустріли молодят, які приїхали до парку фотографуватися, тому що це дійсно красиве та доглянуте місце,куди знову і знову хочеться повертатися, блукати чудовими алеями, насолоджуватися краєвидами, створеними людськими руками, та дихати чистим повітрям.А дихається там легко, тому що відчувається позитивна енергія, що випромінюється природою.
Кам'яний ландшафт і водоспади парку - це приголомшливий витвір людських рук. Вінець людського генія і, як все справді велике, піддається пізнанню поступово. Краса відкривається не відразу і не до кінця. Але варто побачити її хоча б раз - і вже не забудеш її ніколи, вона залишає в душі ні з чим не зрівнянні враження.
Такий відпочинок спонукає людину до єднання з природою, адже у повсякденній метушні забуваємо і не помічаємо прекрасного.Метою подібної поїздки є об’єднання тадуховне єднання різних вікових категорій,тому що люди ближче дізнаються один про одного, зміцнюється корпоративний дух.
А повернення додому було піком нашої поїздки. Незважаючи на втому, співали пісні, розповідали цікаві історії й анекдоти. Завершили нашу подорож спільним обідом на лісовій галявині.