Світлана Хмільова
Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.
Перед майбутнім постом у масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.
Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.
Стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни завершується Прощеною неділею.
Присутні отримали цікаву та пізнавальну інформацію про історію та традиції святкування масляного тижня. Працівник читального залу Майя Боженко розповіла, що символізує кожен день цього святкування, як в Україні святкують Масляну. Академісти ділилися рецептами приготування млинців та вареників. У виконанні самодіяльного хорового колективу «Золота осінь» прозвучали українські народні пісні. Свято відбулося весело, з жартами та добрим гумором, тож учасники дійства отримали задоволення та позитивні емоції.