Контакти

м. Біла Церква

вул. Гординського, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

Таку мандрівку забути не можна!

 

Непосидючий клуб «Сузір'я» Академії пенсіонерів напередодні свята Господнього Преображення (19 серпня) вирішив відвідати старовинний затоплений Преображенський храм в селі Гусинці Київської області Бориспільського району. Тому двома бусами,  у складі 37 осіб рано-пораненьку 13 серпня вирушили з Білої Церкви на схід – до міста Ржищева!

 Дісталися  до церки зі Ржищева на маленькому річному кораблику, допливши по Дніпру до Канівського водосховища. Це такі неймовірно красиві пейзажі, що словами описати складно! Та й мандрувати річкою - це також незабутньо!

Ось човник повернув ліворуч – і перед нашими очима виросли дві невисокі, але такі красиві споруди – сама церква і дзвіниця.

Старовинний Преображенський храм села Гусинці   зник під водою в 70-ті роки минулого століття під час будівництва Канівського водосховища. За архівними матеріалами, Преображенський  храм був збудований 1822-го року на території села Гусинці на кошти місцевого пана Гусинського.

Храм споруджували самі селяни з цегли, виготовленої на місцевому цегляному заводі. Завдяки високій якості будівельних матеріалів, сумлінному ставленню самих будівельників до справи та гарячій молитві народу залишки храму збереглися до наших днів попри те, що майже 40 років храм простояв у воді. У правому приділі культової споруди  було склепіння панської родини, де поховані пан Гусинський та його син.

Після затоплення села в 1969 році  дістатися до розграбованого та занедбаного храму стало можливо лише на човні, а взимку – пішки кригою. Із самою історією храму пов’язано багато свідчень, переказів та спогадів. Одні розповідають, що хтось чув, як на свята дзвонять зняті храмові дзвони, а інші говорять, ніби чують стогін порубаних ченців за спаплюженою святинею.

А потім побували в селі Балико-Щучинка поблизу Ржищева, де відвідали меморіальний комплекс «Букринський плацдарм». Почули розповідь про героїчну битву за Дніпро, у якій загинуло саме на цьому місці понад 250 тисяч солдат і офіцерів. Схилили голови в пошанівку перед тими, хто віддав життя за перемогу в тій доленосній битві Другої світової війни.

Поверталися до Білої Церкви наповнені враженнями від побаченого й почутого, розуміючи, що скінчилася одна мандрівка, тому час готуватися до іншої.  Бо ж члени клубу «Сузір'я» Академії пенсіонерів - люди непосидючі, їм цікаво відкривати щоразу щось нове й незабутнє...

Фотоальбом. Таку мандрівку забути не можна!

 

Поділитись з друзями: