Люсія Ковалинська,
кореспондент клубу
Клуб «Криниця життя» став тим приємним куточком, де жінки можуть поділитися своїми проблемами, обговорити різні життєві ситуації, усвідомити щось нове та цікаве, відпочити душею. Створити позитив і гарний настрій, показати приклад, захопити жінок творчим заняттям–це головна мета клубу «Криниця життя».
Після літньої перерви знову повернулися до клубу «Криниця життя», бо зовсім не хочеться відчувати себе самотніми. Хочеться жити цікаво, повноцінно, радіти кожній подарованій Богом хвилині. У цей період життя потрібна допомога близьких по духу та інтересам людей. А саме це можна знайти в нашому клубі «Криниця життя». Пам’яєтаєте слова французького письменника та журналіста Антуана де Сент-Екзюпері «Найбільш велика коштовність у світі - це коштовність людського спілкування»? Ми пам’ятаємо. І взяли за основу при складанні плану роботи на наступну декаду.
Другий рік ми не перестаємо дивуватися енергії, небайдужості куратора Тетяни Шкаранди, яка постійно дбає про комфорт для членів клубу. Вражає нас творчий підхід і невгамовність Лариси Бондарчук, яка складає сценарії, оформлює стенди, проводить вечори відпочинку, ініціює спільні заходи із коледжем сервісу і дизайну.
Більшість пенсіонерів вважає клуб своєю другою домівкою, тим місцем, куди прагнуть приходити знову й знову.
Серед вереснево-жовтневих заходів, які «на ура» пройшли в клубі, на особливу увагу заслуговує той, що відбувся 23 жовтня, адже академісти власними силами провели літературні читання на честь 118-ої річниці з дня народження геніального поета ХХ століття, класика світової літератури Сергія Єсеніна. Оформлення зали, костюми виступаючих, вірші Єсеніна, пісні на його слова – занурили всіх присутніх у минулі часи, красу поезії, яку ми добре пам’ятаємо ще зі шкільних років:
Белая береза под моимокном
Принакрыласьснегом, точно серебром.
На пушистихветкахснежноюкаймой
Распустились кисти белойбахромой.
Або ж:
Все встречаю, все приемлю,
Рад и счастлив душу вынуть.
Я пришел на эту землю,
Чтоб скорей ее покинуть…
Упродовж усього дійства на екрані демонструвалися фрагменти з життя Сергія Єсеніна, факти його короткої біографії, портрети жінок, котрі були поруч із ним, дарували радість кохання та надихали його. Любовь Афанасіївна продекламувала «Письмо к женщине», яке Сергій Єсенін присвятив своїй жінці Зінаїді Райх.
У виконанні клубного ансамблю прозвучали пісні «Клен тымойопавший», «Отговориларощазолотая», «Не жалею, не зову, не плачу», «За окошкоммесяц». Із завмиранням присутні слухали «живий» голос великого поета Сергія Єсеніна, намагаючись пізнати найтонші відтінки його особливої манери виразного читання віршів. Завершився літературний вечір піснею «Мне осталась одна забава» на слова Сергія Єсеніна у виконанні Олександра Малініна.
Ніхто не залишився байдужим до підготовки й проведення такого неординарного заходу. На знак солідарності з тією світлою епохою всі прийшли на свято, одягнувши шляпки, що були модними в той золотий період часу, коли тільки-но народжувалося ХХ століття, яке й подарувало нам таких легендарних особистостей, як Сергій Єсенін.
