Ганна Урупа,
член клубу «Ярославна
Учасники клубу «Ярославна» Академії пенсіонерів узяли активну участь у відзначенні 200-річчя з дня народження великого Кобзаря. Для нас, українців, ім’я Тараса Шевченка надзвичайно дороге. Вся його творчість просякнута гнівом проти будь-якого гноблення і водночас палкою любов’ю до свого народу, до України:
Я так її люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю.
У залі, прикрашеній портретом Тараса Григоровича, збірками його творів, вишиваними рушниками, ксерокопіями портретів тих жінок, які надихали поета на творчість, зібралися академісти. Їхній увазі була запропонована літературна композиція «Жінки в житті і творчості Тараса Шевченка. Музи генія». Куратор клубу Олег Володимирович Пусков зробив показ невеликого фільму на цю тему.
Але спочатку ведуча заходу нагадала присутнім про багатогранність таланту колишнього кріпака, про витоки цього обдарованості, про тернистий шлях генія. Також було підкреслено, що Тарас Григорович був живою людиною, міряв про звичайне людське щастя, про сім’ю, про дітей. Кого любив він і хто любив його, а хто додав гіркоти й розчарування, хто надихнув на створення чудових поезій? То хто ж ці жінки? Про це дізналися, затамувавши подих: присутні слухали цікаві розповіді про Оксану Коваленко – подругу дитячих літ Тараса, про вродливу Ганну Закревську, про княжну Варвару Рєпніну, про юну актрису Катерину Піунову, про останнє захоплення Шевченка – Ликеру Полусмакову. Розповідь супроводжувалася читанням віршів, присвячених цим жінкам. Прозвучали у виконанні академістом такі твори: «Мені тринадцятий минало», «Ми вкупочці колись росли», «Немає гірше, як в неволі», «Якби зустрілися ми знову», «Посвящение» («Тризна»), «Не женися на багатій», «Моя ти люба…», «Поставлю хату і кімнату», «Барвінок цвів і зеленів», «Минули літа молодії», уривок з поеми «Катерина», «Мар’яна-черниця». (Читці: Зоя Максимівна Ціліцька, Зоя Петрівна Осецька, Ніна Іванівна Батура, Надія Василівна Коновалова, Світлана Василівна Козлова, Ганна Петрівна Урупа).
Своїм голосом зачарувала членів клубу Людмила Олександрівна Кривошей, яка задушевно виконала дві пісні на слова поета: «Летить галка через балку» та «Така її доля».
Почуте схвилювало аудиторію. Всі пройнялися нелегкою особистою долею поета. Адже так і не одружився Тарас Шевченко. Судилося прожити йому самотнім. Нездійсненною лишилася мрія про власну хату над Дніпром, садочок-гайочок, дружину - берегиню родинного затишку.
Все життя Кобзар боровся за щастя рідного народу, але сам так щастя і не зазнав.
Але щасливий той поет, твори якого живуть десятиліттями і будуть завжди жити в наших серцях, адже вони актуальні й сьогодні. І ми повинні так любити рідну Україну, як любив її Тарас Григорович. Як святий заповіт, линуть до нас його слова:
Свою Україну любіть.
Любіть її. Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
На закінчення був переглянутий документальний фільм про останні роки життя поета та його перепоховання на Чернечій горі.
Насамкінець академісти висловили вдячність організаторам за цікавий захід і, самі того не підозрюючи, включилися в цікаву дискусію, обговорюючи такі проблемні питання, як актуальність віршів Шевченка в наш час або хто із сучасних поетів близьких по духу Кобзареві.
