Цьогоріч українська влада, на тлі невтішних подій на сході країни, прийняла рішення, що 70-річчя Великої Перемоги не відзначати помпезно – з парадами, салютами, масштабними концертними майданчиками. Уперше Україна, знесилена бойовими діями, долучається до європейської традиції – 8 травня влаштовувати День пам’яті та примирення. Так, переосмисливши події 70-річної давнини та тяжко переживаючи нинішній воєнний неспокій, ми, українці, щиро дякуємо тим, хто приніс нам цю перемогу, і в пошанівку схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто поклав своє життя на вівтар миру.
Отож, 7 травня пройшов нинішній, уже традиційний, концерт в Академії пенсіонерів до Дня Перемоги та Дня матері. Але вперше він відбувся в режимі нон-стоп. Кожен клуб підготувався до виступу, обравши улюблену пісню часів Другої світової війни чи поезію, від якої кров холоне в жилах. Звучало цього дня чимало авторських віршів, написаних членами Академії пенсіонерів -нашими талановитими білоцерківцями. Це член клубу «Чарівна мить» Іда Комісарова, представниця клубу «Діамант» Марія Сударенкова.
Як перегук епох, поряд із поезіями про ту війну звучали новостворені, вже про війну сьогоднішню. З особливим хвилюванням зустріли академісти прем’єрне виконання пісні «Іловайський котел», яку заспівали представниці клубу «Пролісок» Світлана Закрасняна та Катерина Зінов’єва.
Увесь зал піднявся, щоб вшанувати пам’ять загиблих у тому пеклі українських хлопців. Членкиня клубу «Чарівниця» Ольга Яковченко так майстерно прочитала поезію Муси Джаліля «Варварство», що не одна сльоза скотилася з поораного життєвими зморшками обличчя.
Літературно-музичними композиціями дивували клуби «Вікторія» («З Україною в серці»), «Сузір’я» («Молитва матері»), «Криниця життя» («Безцінна Перемога»). Незрівнянно виступили хоровий колектив «Вербиченька» (худ. кер. Ольга Атаманенко), дует із клубу «Золота осінь», вокальний ансамбль «Спадщина» (худ. кер. Ніна Левченко).
Академісти – люди поважного віку, вони ще дітьми пам’ятають ту минулу війну і глибоко переживають з приводу сьогоднішніх негараздів у країні. Але кожної миті готові підставляти своє плече допомоги, аби швидше на нашій багатостраждальній землі запанували мир, злагода і спокій.
