11 липня академісти клубів «Золота осінь», «Гармонія», «Пролісок», «Чарівна мить» вирушили на вже традиційний заплив на каяках по річці Рось. Погода нам у цьому сприяла, адже було не дуже жарко і віяв слабенький вітерець. Точно так, як писав наш Тарас Шевченко в поемі «Сон»: «Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, меж ярами над ставами верби зеленіють…». Цьогорічний заплив відрізнявся тим, що деякі академісти взяли із собою внуків, адже привчати до гарної спортивної розваги ніколи не буває рано чи пізно. Діти були цьому дуже раді. Ще б пак, дехто вперше мав таку пригоду, але були й з досвідом дітки.
Що вам сказати, друзі…
Плавати на воді, роздивляючись прекрасні оксамитові береги Росі, милуючись качками, лататтям, синім небом і бірюзовою водичкою – це таки насолода для душі. Як зараз модно казати – зробили собі ретрит. Качки, до речі, взагалі нас не боялися і навіть з цікавістю розглядали як ми гребемо веслами.
Усі учасники практично допливли до дерев’яного мосту і повернулися назад. Для когось це було просто, комусь – трішки складніше. Каяки чомусь бувало не слухалися і несли свого капітана то в очерет, то назад, але все обійшлося. Ми всі причалили добре, весело, з гарним настроєм. Хтось ще пішов плавати на центральний пляж, хтось пішов в затінок перекусити.
А оскільки 11 липня відзначається день шоколаду, то всі учасники запливу отримали солодкий шоколадний батончик.
Щиро дякуємо Юрію Батуревичу за інструктаж, допомогу, терпіння! Раді, що у нас в Білій Церкві є таке прекрасне спортивне дозвілля!