Археологічні дослідження на Замковій горі

 На початку листопада на Замковій горі відновлено розкопки, але вже  на тому місці, де планується спорудження храму Святого Георгія Побєдоносця. Площа розкопу становить 280 м кв., роботи продовжують виконувати науковці Інституту археології НАН України.

Паралельно виконувалися роботи із перенесення пам’ятника Ярославу Мудрому, який встановлено на завчасно підготовленому постаменті, але так само на Замковій горі.

 Старовинний хрест

 8 листопада під час розкопок на Замковій горі був знайдений старовинний  православний хрест давньоруського часу. Попередньо (!) археологи датують його виготовлення ХІ-ХІІ ст.

Такого плану хрести мала багата верхівка того періоду – представники боярських чи  князівських родин, а також воїни давньоруської князівської дружини.

Хрест, очевидно,  зроблений у київських майстернях. З одного боку хреста зображено Богородицю, а з іншого -  класичне розп’яття Ісуса Христа.

Це хрест-мощовик, або енколпіон, у який вкладали мощі святих, або хрест із Голгофи,  або якусь берестяну грамотку з благопобажальним надписом чи молитвою. У даному випадку тут, скоріше за все, -  молитва-звернення до Богородиці.

Належав хрест, очевидно, комусь із князівської або боярської родин.

 Максим Квітницький, керівник розкопу, співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України:

 -                     Я маю надію, що така річ, як енколпіон, буде не поодинокою. Це хрест із бронзового сплаву, скоріше за все,  - олов’яниста бронза, адже річ досить гарно збереглася.

На цьому ж рівні розкопу була знайдена четверта частинка великої нагрудної двосторонньої іконки. Вона, на жаль,  розрубана.

Ці знахідки підтверджують, що, можливо,  їх наявність  пов’язана з лінією оборонних  валів, які оточували дитинець, адже, зазвичай, такі речі носилися не на тілі, а випускалися на обладунки чи одяг, оскільки зображення Богородиці або Ісуса Христа повинно було захищати власника цієї речі від ворогів, ударів, від усього злого. І зазвичай подібні знахідки  у переламаному, перерубаному стані  знаходять на території біля валу. 

 Отже, знайдене археологами  ще раз підтверджують, що на цьому місці Замкової гори розташовувався дитинець – центральна частина давньоруського Юр’єва, де проживала верхівка міста, воїни та заможні городяни.

Енколпіон - складаний нагрудний хрест давньокняжої доби. Складався з двох частин — спідньої й верхньої, та виготовлявся із дрібних металевих пластин.

 

Цікаві знахідки

 Із  розкритої на цей час площі досліджено вже декілька господарських споруд (швидше за все клуні або сараї),  а  зараз проводиться ретельне вивчення  житлової споруди XVII-XVIII ст., де   відкрили залишки печі доби пізнього Середньовіччя, складеної з каменів, частково з цегли. Як підтверджують розкопки, із зовнішньої сторони вона обкладалася  кахлями (виробами  із глини коробчастої форми та рослинним візерунком з лицьового боку). Знайдено три розбиті кахлі, але в процесі реставрації  буде повністю відновлено їхню форму та  малюнок на них.

З культурного шару досліджуваної ділянки походить безліч різноманітних знахідок, зокрема уламки кружального посуду XVII-XVIII ст, середини XVI ст., давньоруського часу. Також  виявлено небагато знахідок, що належать до доби раннього залізного віку і, можливо, навіть слов’янського часу.

Досліджено  ще один об’єкт – це велика яма давньоруського часу середини XIII ст. У ній, крім кісток тварин і уламків кружальних посудин тієї історичної віхи,  було знайдено свинцеву печатку, сережку з трьома намистинами, перстень, а також вироби із заліза.

Знайдено досить багато різночасових монет, найцікавішими з яких є копійка Федора Івановича – старшого сина Івана Грозного та  напівгрош Яна Ольбрахта – польсько-литовського  короля, який правив у 1492-1501 роках.

Неабияк здивувала археологів і декоративна орнаментальна накладка на дерев’яну скриньку, в якій, очевидно, зберігалися коштовності або ж переписка чи інші особисті речі. Вона виготовлена з міді, посріблена і способом гравіювання прикрашена рослинним орнаментом у вигляді зірочки й лілій. За стилем виготовлення ця річ належить до другої половини XVII – першої половини XVIIIстоліття.

 Перепоховання німецьких воїнів

 У 40-их роках минулого століття  на території Замкової гори був німецький військовий госпіталь, отож природно, що археологи тепер натрапляють на  поховання німецьких солдат і офіцерів. Є декілька урядових угод між Німеччиною і Україною про догляд за загиблими під час Другої світової війни. Тому в Київському регіоні працює спеціальна команда, яка займається пошуком  і перепохованням німецьких солдат.

На сьогодні на Замковій  горі знайдено останки близько 30 чоловік, з них 22 уже забрано (це цілі кістяки) й перепоховано на відведеній  земельній ділянці, яку орендує німецька сторона.

 Фактично в кожного загиблого є жетон, за яким і відбувається  ідентифікація. На цій площі розкопу за оцінками фахівців залишається ще біля 15 поховань, які також будуть ексгумовані й перепоховані у встановленому порядку. Виявлено близько 4 поховань, які були зруйновані ще за часів будівництва тут ресторану «Рось».

 Максим Квітницький:

Під час розкопок зафіксована одна цікава ситуація: під  знайденою кам’яною пічкою доби пізнього Середньовіччя ми натрапили на два німецьких поховання – одне впущене в подову частину, а друге зробили під вибитою нижньою частиною стіни печі. Спершу це виглядало так, ніби було зроблено німецьке поховання в 1943 році, а зверху побудовано піч XVII ст. А коли розкрили всю площу, побачили впущений у піч підбій, то з’ясували, що це два об’єкти з різницею у віці 300 років.