29 листопада у клубі «Лада» відбувся концерт під назвою «Без верби і калини немає України». Свято приурочене українській традиції оспівувати ці рослини, які здавна супроводжували домівки, садиби та села наших предків. І калина, і верба використовувалися в багатьох обрядових дійствах. Уявити весілля без короваю та калини – неможливо. Дівочу вроду порівнювали з цвітом та гронами калини. Верба вшановувалася нашими предками за її стійкість, витривалість, а ще широкий спектр лікарських властивостей. Тож недивно, що ладівці для сьогоднішньої зустрічі обрали саме таку тематику. Коли ж як не похмурого листопадового дня згадати красу, весну, любов і тим самим додати до наших змучених війною душ промінчик тепла і радості.
Ведучою концерту була Світлана Гудій. Як завжди, вела захід – неперевершено! Не лише розповіла про традиції та оголошувала виступи, а й переказала легенду про дівчину Калину та матір її Вербену. З цієї легенди стає зрозуміло, чому так багато верб росте біля водойм. Пошукайте цю гарну легенду в мережі всесвітньої павутини, вона вам точно сподобається.
А ще родзинкою свята став візит гостей з клубу «Криниця життя» - Ольги Тимошенко та Ольги Руденко. Дві пані Ольги, який назвали свій дует «Кумасі», подарували свої друзям по Академії пенсіонерів пісні «Нехай квітує Україна», «Серце моє там, де Україна». А як бадьоро сміялися глядачі, коли почули в їхньому виконанні гумореску «Любов і злагода» та жартівливу сценку «Весілля». Ох, і завзяті свашки – пані Ольга Руденко та Ольга Тимошенко. Підняли усім настрій!
У виконанні ансамблю «Горлиця» клубу «Лада», а також тріо, дуету, соло цього творчого колективу у сьогоднішньому заході прозвучали ліричні українські пісні: «Ой, вербо, вербо», «Ой, під калиною трава зеленая», «Ой, на горі, на високій», «При долині кущ калини», «Садок вишневий мені наснився», «Ой, вийду я на ту гору», «У кінці греблі шумлять верби», «Цвіла, цвіла калинонька», «Ой, полечко, поле», «Там, у полі верби кучеряві», «Шумить дуб зелений», «Ой там, на тім вигоні».
Особливо бурхливі оплески зірвало сольне виконання Людмилою Апальонової українського романсу «На дворі червоніє, синіє далина» та вірш «Калина», який як завжди напам’ять декламувала Євгенія Бедрата. Талант вищої проби! Хоча всі учасники концерту – це вже сформовані багатьма роками праці, виступів та досвіду артисти, якими ми щиро пишаємося! Це люди - подвижники. Бо легко прийти і послухати концерт, а от підготувати його, знайти матеріал, вивчити слова, провести репетиції – це велика праця, яка заслуговує на повагу і визнання.
Концерт завершився на веселій гумористичній ноті та з гарним і бадьорим настроєм академісти пішли по домівках. Ось вже й осінь пережили. Не за горами весна. Як то кажуть в народі: скільки там тої зими! Особливо, якщо не просто сидіти вдома і рахувати дні, а активно жити у складі наших чудових клубів!