Любите каву чи чай? Ну звичайно ж, любите, інакше ви б не читали ці рядки! Без цих напоїв з приємним ароматом важко уявити свій день. Якщо ви обожнюєте випити горнятко запашної кави чи міцного чорного або ж зеленого чи трав’яного чаю, тоді вам точно сподобається захід, який сьогодні відбувся в клубі «Сузір’я».
Ідея провести таку зустріч виникла в координаторки клубу Тетяни Сулейманової ще раніше, адже 1 жовтня відзначається Міжнародний день кави. Проте на цей день, як відомо, в Україні припадає чимало свят. То ж вирішили перенести святкування на пізніше. Тим паче, що 15 грудня відзначається Міжнародний день чаю. А отже якраз посередині академісти і вшанували обидва цих напої, поціновувачами яких є майже усі люди в світі.
Хтось п’є чай чи каву аби зігрітися, хтось аби підняти тиск, збадьоритися, а для когось ці напої – лише привід зустрітися з друзями. От і сьогодні, в такий досить вітряний день, в затишній світлиці бібліотеки на Олександрійському бульварі академісти зібралися за філіжанками кави і чаю, щоб послухати чудових пісень, віршів, історій про напої, а також поділитися своїми улюбленими рецептами їх приготування.
Та перед тим, як розпочати свій захід, академісти вшанували пам'ять жертв голодоморів, які пережив в ХХ столітті український народ, адже день пам’яті цьогоріч ми матимемо 23 листопада. Тетяна Сулейманова запропонувала після завершення заходу розділити буханець хліба між усіма на спомин про українців, невинно убитих комуністичною владою тільки за те, що вони були носіями національної сутності українців та категорично не хотіли йти в колгоспи.
Затим Лідія Анікеєва читала вірші, Зінаїда Касяненко розповіла багато цікавої інформації про каву, а її колежанка Світлана Афенченко поділилася секретами приготування оригінальної кави, зокрема такої, якою пригощав її ще в студентські роки майбутній чоловік. Наталія Казанчук показала фото, як виглядають зерна кави на рослині. Академістки поділилися також розповідями про те, які рослини змішують в своїх чаях. Асортимент був таким, що можна писати книгу. І трави, і гілочки, і квіточки, і ягоди, - все годиться для чаю.
Академісти потроху почали наливати собі в горнятка окріп до чаю чи кави і пригощатися напоями з цукерками та печивом. А в цей час для них співали їхні колежанки. Наталія Мельник сольно виконала старовинну українську пісню «Ой верше, мій верше», а також пісню «А знаєте, війна колись закінчиться» (слова М. Скочиліс, музика – Т. Русавука) та «М’ятний чай» (слова і музика – В. Шевченко). А оскільки серед академістів є іменинниці, що народилися в листопаді, то для них ще й прозвучала пісня «Листопад» (слова – В. Крищенка, музика – А. Остапенка).
Її колега і сестра Тетяна Лук’яненко прочитала вірш Ольги Берези «Я жінка з ароматом кави», а ще гумореску Павла Глазового «Про Івана і Бабу Ягу».
Справжнім перформансом став виступ Наталії Мельник та Тетяни Лук’яненко на пісню «Мій генерал» (слова і музика – Юрія Рибчинського). І де тільки вони беруть час і знаходять реквізит, щоб кожної зустрічі в клубі вражати своїх колег все новими і новими виступами? Клубу «Сузір’я» дуже пощастило з пані Наталією, яка вміє дуже швидко опанувати нову пісню, підібрати репертуар, мінусовки, костюми, придумати творчий номер. На прощання вона із пані Тетяною подарували академістам пісню «Моя Україна» (слова – Юрій Рибчинський, музика – Ніколо Петраш).
Отож посиденьки за кавою в тональності клубу «Сузір’я» і чаєм з ароматом академічної дружби пройшли душевно. А бібліотекарям щиро дякуємо за можливість академістам збиратися для своїх свят в затишній залі книгозбірні, а також за чудову підбірку книг на тему кави!