Контакти

м. Біла Церква

вул. Ярослава Мудрого,

буд. 38/12,

3 поверх, кім. 15

тел.: 097 392 36 06

fond_efimenko@ukr.net

Вечір пам’яті про геніального українця

 

 

2 лютого минула річниця з дня трагічної смерті Андрія Скрябіна -  людини, чиї пророчі слова українці змогли оцінити повною мірою, на жаль, лише після трагічної смерті. У цей день члени клубу "Серпанок" Академії пенсіонерів вшанували пам'ять митця, організувавши емоційно надзвичайно сильних захід. Читали уривки з книги Ольги Кузьменко, мами Андрія,  "Моя дорога птаха", слухали пісні Кузьми у виконанні юних співаків, цитували його пророчі вислови.

Такий захід не міг пройти спокійно, адже кожна із академісток – мама, тому, слухаючи, як Ольга Кузьменко у своїй книзі згадує про сина, про своє рідне дитинча, свою пташку, -  не стримували сліз…

"Пані Ольга, мама Андрія, пережила цю втрату завдяки всім тим людям, які говорили про те, яке важливе місце займав її син у їхньому житті", - згадує Мар’яна Савка, головний редактор видавництва "Старого Лева", де вийшла друком книга.

Проте, напевно, сам співак не хотів, аби ми лише плакали. Українці добре вміють захищати свою країну, боротися до скону за правду, втрачати синів, батьків, братів у кривавих сутичках із ворогами, але нам бракує мужності робити раціональні висновки. Шукати відповідь на питання: чому впродовж всієї історії нашої держави ми боремося, програємо і плачемо, бо ж ніяк не поборемо.

І творчість Кузьми якраз була націлена на те, щоб розбудити свій народ, щоб ми перестали постійно обирати до влади популістів, для яких вишиванки та фото із зони АТО стають політичним реквізитом.

"Українці вибирають такого, що спочатку з вазеліном, а потім уже без вазеліна, шоб пожошче. Такий собі садомазохізм у генах…", - це слова Андрія.

 2 лютого не тільки члени Академії пенсіонерів Благодійного фонду Костянтина Єфименка, а й інші свідомі білоцерківці  запалили разом з усією Україною свічку пам'яті видатного нашого земляка… Людини, якій боліло все несправедливе в нашій державі, яка кожен день війни переживала так, ніби знаходилася на фронті, яка робила все можливе для тих, хто потребував допомоги, яка казала, що наша байдужість - це те, що найбільше нас убиває.

Вшануймо пам'ять Андрія Скрябіна...

 

 

Поділитись з друзями: