Світлана Гребінь,
координатор клубу «Любисток»
«Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок…» - зазначав свого часу В.Симоненко. Та найдорожчою для кожної людини є та, що веде її до отчого дому. Саме там ми черпаємо життєві сили, батьківську мудрість, саме там здійснюється духовне єднання поколінь і передається істинна віра.
Наші академісти вже давно не розгублені діти, і не помітили, як самі стали тими батьками, до яких ідуть діти, онуки, правнуки зі своїми життєвими проблемами. Та чи означає це, що залишились вони наодинці з власними думками? Звісно, ні. Просто батьки у більшості з них уже полинули до Бога, а дорога-орієнтир – дорога до Храму!
Саме по храмах Білої Церкви вирушили члени клубу «Любисток» в один з похмурих осінніх днів. Свій «рідний» храм св. Марії Магдалини, храм св. Ксенії Петербурзької, храм св. Пантеймона Цілителя, храм св. Іллі Муромця, храм св. апостолів Петра і Павла, храм св. Луки (Войно-Ясенецького)… ось коли можна розгубитися від власної необізнаності…
