7 жовтня академісти клубу «Гармонія» зібралися разом, щоби відзначити День людей поважного віку. Спершу координаторка клубу Таскіра Максюта розповіла про те, як і коли вирішили відзначати такий день, навела статистичні дані про пенсіонерів в Україні, поділилася цікавими фактами про життя-буття пенсіонерів.
А затим настав час для співів, віршів та гумору. Адже наші академісти не звикли сумувати та сидіти в чотирьох стінах. Навпаки, вони відзначають, що саме Академія пенсіонерів дозволяє їм підтримувати форму, мати сенс в житті, щось створювати, до чогось прагнути. Отже, старість вдома їх не застане!

Першою пісню, яку виконав ансамбль, стала пісня «А вже роки летять». Дуже ця композиція подобається глядачам, адже такі красиві слова, така приємна мелодія! Наші читачі в Фейсбуці нагороджують цю пісню тисячами уподобайок! А ще були пісні у виконанні ансамблю «Батько мій, лебедю білий», «Бузок», «В зеленім саду».
Дует Таскіри та Володимира Максют виконав пісні: «А може наш вік суцільне кохання» та «Хризантема».
Сольно виступав Євгеній Сергієнко з піснею «Упало яблуко в саду», хоча його колежанки в клубі вирішили його підспівувати. Також сольний виступ був у Валентини Кузнєцової з піснями «Розпустили кучері дівчата» та «Ой на горі комбайн жне». Галина Лиманчук подарувала колегам пісню «Літечка літа».
Цікавим був виступ дуету Світлани Тимофеєвої та Галини Лимачук з піснею «Біжить стежина в тихий гай», яку вони спеціально підготували до сьогоднішнього свята. А ще в сьогоднішньому святі виступав квартет академісток клубу з піснею «Біжить ріка».

Читала вірші про життя, про золоті роки, про принципи, які вже сформувалися упродовж багатьох років, Надія Пархоменко, Наталія Пащенко, Галина Лиманчук, Валентина Кузнєцова, Таскіра Максюта, Марина Денисова. А ще пані Надія читала гумореску «Мандрівник» та розважала одеськими жартами.
А на завершення творчого вечора всі разом проспівали, а дехто й активно затанцював під пісню на татарській мові у виконанні Таскіри Максюти. Так і зігрілися, адже нині в приміщеннях холодно, але у веселому товаристві з цією проблемою можна справитися.

Щирі посмішки, радість від спілкування, гарні пісні, гумор – додає сил і піднімає настрій навіть тоді, коли за вікном іде осінній безперервний дощ. А наші пенсіонери ще раз довели: хилитися не збираються – націлені на активна та змістовне довголіття!







