Координатор клубу Тетяна Сулейманова

Ці рядки з вірша «Тиха елегія» Володимира Підпалого, відомого  українського поета, прозаїка, перекладача, редактора, одного з найвиразніших представників творчого напрямку «тихої лірики» звучали в читальній залі нашої бібліотеки на літературному вечорі «Амплітуда поета – від землі аж до неба...». Цього року йому б виповнилося 80 років, та не судилося. В 37-річному віці його забрала у вічність страшна і підступна хвороба. Та завдяки неймовірним зусиллям берегині родини, вдови поета збережена і повернена в українську літературу творча спадщина ювіляра. Ніла Андріївна Підпала з радістю погодилась приїхати в нашу бібліотеку, щоб зустрітися з членами клубу «Сузір’я» Академії пенсіонерів.

 - Він був для мене усім: і батьком, і чоловіком, і другом, і вчителем, і побратимом. Усе, що в мені найкращого, – від нього, – з упевненістю каже Ніла Андріївна.

Дякуючи йому, її життя було наповнене зустрічами з відомими українськими письменниками: Миколою Вінграновським, Борисом Олійником, Павлом Засенком.

У Ніли Андріївни, цієї тендітної, але сильної духом жінки, своя місія – уже багато років вона подорожує Україною, щоб вкотре збудити пам’ять про свого чоловіка – видатного поета, патріота своєї Батьківщини і просто надзвичайно доброї людини.

У вірші «Вічне» поет, звертаючись до нащадків, запитував: «Хіба ж даремно вік було прожито, як є між нами на землі місток?». Таким містком між читачами і поетом стала на літературному вечорі в бібліотеці муза поета – Ніла Андріївна Підпала.