-
Світлана Гребень,
координатор клубу «Любисток»
- Ого! Це ж хто так співає?
- Зачекайте, може, то запис...
- Та ні, для запису занадто по-людяному, по-чесному!
Давненько стіни школи не чули такого злагодженого хору дорослих голосів. Це члени клубу «Любисток» завершували своє чергове заняття, приурочене 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка, безсмертним «Реве та стогне Дніпр широкий…».
Та все по порядку. Уже четвертий місяць поспіль одне зі своїх засідань члени осередку Академії пенсіонерів, що розмістився в БСШ №13, присвячують вивченню життя і творчості Великого Кобзаря. Маловідомі факти з життя поета, Шевченко – художник, жінка в житті та творчості Тараса Григоровича… багато почуто цікавого, багато нового.
Та цінність поета – його твори. Тому у лютому, перед березневим урочистим святкуванням, було вирішено провести конкурс читців поезій Т.Шевченка. Любистківці самостійно підбирали собі твір до душі. І ось , хвилюючись, як діти перед екзаменом, розпочали шевченківські читання. «Причинна» і «Наймичка», «Садок вишневий коло хати…», «Думка», «У нашім раї на землі…», уривки з комедії «Сон» та поеми «Княжна», «Заповіт», «Думи мої…», «Доля»… І не дивно, що такі відомі ще зі шкільних років твори звучали абсолютно по-новому. Адже їх виконавці – люди з певним багажем життєвої мудрості, тому і сприймають Тарасові рядки інакше - глибше, чуттєвіше. Як завмирала аудиторія, слухаючи найкращих (на думку присутніх) читців – Петра Степановича Губрія, Любов Степанівну Ліпченко, Валентину Михайлівну Філіченко, Надію Максимівну Линник, Валентину Ігнатівну Костенко! Усі вони були нагороджені Подяками та гучними оплесками. Ненав’язливий коментар ведучої про кожен з творів, що звучали, певні цікавинки, давали можливість глибше усвідомити зміст та настрій поезій. А ще цього вечора багато співали… «Така її доля», «По діброві вітер віє…», «Думи..».
Хто саме запропонував завершити зібрання народним гімном нашої країни, не пам’ятаю. Та це був красивий і сильний заключний акорд цікавого вечора.