Марія Постоєва
Іван Іванович Сухий… Ім’я цього талановитого чоловіка, музиканта-віртуоза, заслуженого працівника культури, лауреата 92-х конкурсів, у т. ч. 25-ти міжнародних, керівника зразкового дитячого ансамблю гармоністів із м. Жашків у Білій Церкві відоме, на жаль, небагатьом.
Хоча він зі своїм колективом побував у багатьох країнах Європи і близького зарубіжжя. Польща і Чехія, Німеччина й Угорщина, Австрія і Франція, Башкортостан, Росія і Білорусія – ось ці країни, мешканці яких мали нагоду насолоджуватися грою юних музикантів і їх талановитого наставника. Двічі Іван Іванович із концертами відвідав Італію. Давав майстер-класи гри на гармоні в Москві й Новосибірську. Неодноразово завойовував Гран-прі на міжнародних конкурсах. У свій час він був удостоєний звання «Народный музикант земли русской».
Моє перше знайомство з творчістю Івана Івановича відбулося всього рік тому. Неперевершене виконання, та ще й на неймовірних унікальних музичних інструментах!!! Як можна залишитися байдужим?! А після виступу колективу юних музикантів під керівництвом нашого земляка вже не було жодного сумніву: Іван Сухий не лише надзвичайно талановитий музикант, а ще й педагог талановитий. І, виявляється, це ще далеко не всі чесноти, якими щедро обдарував його Господь.
Його дітище – музей. Тут зібрано понад 1000 експонатів, із них 174 - музичні інструменти. Мені пощастило побувати в цьому єдиному в Україні унікальному музеї гармоніки. Разом зі мною на екскурсії були здебільшого люди поважного віку - наші академісти з клубів «Чарівна мить», «Журавка», «Джерело», «Лада». Аби ви бачили їхні очі!!! Ви уявляєте гармошку, зроблену із сірників? А чули, як звучить інструмент, якому вже сотня й більше років? Чи бачили малесеньку гармоніку, яку ледве можна втримати руками, але ж як грає?!
Це була не просто екскурсія. Це був міні-концерт, який супроводжувався надзвичайно цікавими коментарями й оповідями. Побачене й почуте, а ще вміння донести до людей те, чим так щедро наділив Бог нашого сучасника Івана Сухого, викликає не просто захоплення, а справжню бурю почуттів і гордість за наш талановитий український народ. І дуже хочеться, щоб не потім говорили: «У нас жив…», а вже сьогодні з гордістю заявляли: «У нас живе…» та робили все для того, щоб якомога більше людей могли доторкнутися до величного храму нашої культури, тим паче в нинішній час бездуховності й занепаду моралі.
Талант Івана Івановича Сухого визнаний. Цьому є багато свідчень. Музей, створений ним, занесений до Книги рекордів України. Здавалося б, немало! Але є одно «але». Мало інформації про такий чудовий музей. Немає реклами, навіть відсутні вивіска на приміщенні, у якому знаходиться музей. Також відсутні будь-які інформаційні вказівники. Я впевнена: ситуація хоч трохи зміниться, позаяк влада м.Жашкова після мого звернення пообіцяла вирішити ці питання. Почекаємо. А музей обов’язково відвідайте. Повірте, ви не пошкодуєте!!!
