Ольга Устілова
Відкиньмо слова і всі фрази загальні
Та висловим клубові оду похвальну!
Бо клуб цей коханий, як рідне дитя,
Він носить імення «Криниця життя»!
Була кімната невеличка –
Стала приваблива світличка.
Не сподівались ми, напевне,
Що створим клуб такий приємний.
Тут є картини, вишивання,
Керує клубом наша Таня.
Ми за роботу всі взялися -
Нами ж командує Лариса.
Але найбільший скарб тут, звісно,
Це ми, дівчата-активісти.
Ми, кажуть, найцінніший скарб,
Бо робимо у клубі лад.
Ми і співаєм, декламуєм,
Костюми шиєм і танцюєм.
Усіх гостей ми зустрічаєм
Та щиро й лагідно вітаєм.
Тут обговорюєм новини,
Що відбуваються в країні.
В розмовах душу відведемо,
Знаходимо цікаві теми.
У нас заведено спочатку:
До складчини несуть дівчата
Млинці, оладки і котлети,
Вареники, торти, рулети.
Ще на столах дари природи –
Врожай із власного городу.
У стравах знаються дівчата,
Шедевром люблять дивувати.
Всіх іменинників вітаєм,
Вірші присвячуєм, співаєм
Усі гуртом «Многая літа»,
Вручаємо дарунки, квіти.
Наш клуб таланти відкриває,
У творчості допомагає.
Хай про роботу нашу плідну
Знає Біла Церква рідна!
Несе до клубу кожна жінка
Чутливої душі частинку.
І те добро, що тут вирує,
Ми Академії даруєм.
Бо Академія нас кличе,
Здоров’я й успіхів нам зичить.
Зове в басейни, щоб купатись,
На стадіони позмагатись.
І на екскурсії, в походи,
В кіно, в театри також ходим.
Без клубу, що нас так єднає,
Своє життя не уявляєм.
Скільки людей привітних, милих
Ми в Академії зустріли.
Забувши про печаль і втому
В клуб поспішаємо, як додому.
Нас Академія єднає,
Гостинно двері відчиняє.
Щосереди і кожен місяць
У той же час, на тому ж місці.
Ми дуже вдячні за увагу,
І хочем висловить повагу
Всім, хто піклується про нас,
Допомагає повсякчас.
За наше дозвілля, за справи красиві
Нашому клубові скажемо:
«Спасибі!»
Нехай не зашкодить нам сила ніяка,
Академії нашій - велика подяка!!!
За турботу про нас, за всі добрі діла
Костянтину Єфименку честь і хвала!
