Привабливо прикрашена сцена – журнальний столик, застелений вишитим рушником, на ньому книги і багато квітів. І Ліна Костенко – учениця Яна Кожекіна, яка своїм пишним волоссям, красою, залюбленістю в рідне слово змогла передати образ геніальної поетеси. І зазвучали вірші, в яких живе «нерозгадане чудо», «неймовірний птах», «казка казок», «голос народу», «пілігрим вічності», «і мудра, і дитя», котра нічим не осквернила душу – Ліна Костенко....
Читати повністю...










