Небо захмарилося, пішов дрібний холодний дощ, а нас зустрічають привітні обличчя працівників музею. В холі тепло, затишно, можна відпочити на зручних диванчиках. Нарешті вся група зібралася, і ми відправились у мандри «крізь віки». Одразу зачарувала експозиція флори і фауни Білоцерківщини від комах до опудала лося, яке стояло ще у Браницьких, вовки, кабани й орли....
Читати повністю...










