Раїса Рясова,
координатор клубу «Серпанок»
Останнього зимового вівторка академісти «Серпанку» збиралися святкувати Масляну, поздоровляти іменинників зими, напекли силу-силенну млинців, приготували багато вітань, пісень та розваг, але події, що передували зустрічі, внесли свої корективи, тим самим ще раз довівши, що життя непередбачуване. Для душі, людяності, болю, співчуття та розгубленості «розгуляй» був зовсім неприйнятний, тому цей день іменинника відрізнявся від усіх попередніх. Але все по порядку…
24 лютого 1932 року народилася одна з найулюбленіших співачок академістів, у 60-70-і роки було небагато співачок, які могли сперечатися за популярністю з нею - Майя Кристалінська.Їй так і не судилося стати народною артисткою, але в цьому не було її провини. Її тендітність приховувала залізний характер. Ніхто не підозрював, чому так щемно звучить її голос, чому такі сумні пісні вона обирала для виконання. Мало хто знав, що незмінна хустинка на шиї співачки - не талісман, не новомодна видумка, яку відразу почали копіювати багато жінок, - вона приховувала величезну людську трагедію.
Чверть століття співачка прожила, чекаючи неминучого фіналу. І лише найближчі знали, що коли Майї Кристалінській не виповнилося і тридцяти, їй поставили страшний діагноз: пухлина лімфатичних залоз. І хустинка маскувала ці збільшені вузли. А ще лікарі категорично заборонили Майї співати. На що вона прошепотіла тільки одне: «Краще вбийте відразу...»Майя не послухалася лікарів. Вона продовжила співати. І щоразу робила це, як в останній раз. Тому що не була впевнена, що завтра взагалі зможе вийти на сцену. Чи не від цього її пісні виходили такими проникливими, адже в кожнійіз них вона прощалася зі своїми слухачами ... Майя співала усі "хіти" того часу: "Лелека", "Можливо", "Летять стрижі", "Кола на воді"... Платівка з піснею у її виконанні "Ми з тобою два береги" вийшла небаченим раніше тиражем - 7 мільйонів екземплярів - і розійшлася миттєво.
У 1966-му році, коли телебачення звернулося до глядачів із проханням назвати кращого виконавця року, відповідь не примусила себе чекати: Майя Кристалінська.
Опустела без тебя Земля,
Как мне несколько часов прожить.
Также падает в садах листва,
И куда все спешат такси.
Только пусто на земле одной без тебя,
А ты, ты летиш, и тебе дарят звезды свою нежность…
І цього останнього зимового вівторка музично-документальний фільм про життя Майї Кристалінської торкнувся душі кожного академіста. І під його фінальні кадри хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам’ять тих, без кого спорожніла наша українська земля, тієї «Небесної сотні», яким вже зірки дарують свою ніжність ...
