Раїса Рясова, координатор клубу «Серпанок»
Скінчилося літо… З настанням золотої осені розпочалися зустрічі в Академії пенсіонерів. Осіннім ранком, 27 вересня, відвідувачі клубу «Серпанок» зібралися біля готелю «Кларк» для чергової подорожі рідним краєм. Розмістившись у комфортабельному автобусі, налаштувавшись на позитив, рушили до міста Богуслав, ровесника Білої Церкви.
Знайомі вулиці рідного міста швидко змінилися чудовими краєвидами, розфарбованими осінню. Автонавігатор підказував шлях до кінцевої мети нашої поїздки. Раптом на межі Богуславського району повів далі від потрібного повороту, ніби бажаючи затримати нас у дорозі, щоб показати зовсім інший ландшафт - з крутими горбами, ледь прижовклими схилами, прибраними городами, чистенькими подвір’ями з біленькими чепурненькими хатками.
І ось ми приїхали до Богуслава, де нас гостинно зустріла директор музею Оксана Володимирівна.
Краєзнавчий музей вразив академістів своєю незвичністю, а саме тим, що кожен зал стилізований під той історичний період, експозиція якого йому відповідає.
Наприклад, входом для початку екскурсії є печера, у якій жили первісні люди. Далі зал із залишками трипільської культури, розташований ніби в очеретяній мазанці. У цій залі знаходиться поховання жінки скіфського часу, решти якої знайшли у Медвині, саме там, куди нас завів автонавігатор, а можливо, і дух тієї жінки, яка спочиває у музеї…
Біля музею стоїть стела Самійлу Самусю, який був побратимом Семена Палія. Ось укотре ми пересвідчились, як між собою пов’язані всі міста та містечка, де побували завдяки Благодійному фонду Костянтина Єфименка академісти.
Закінчується екскурсія в музеї виставкою робіт талановитих дітей, яка присвячена 25-ти річчю незалежності України.
Далі відвідали музей Марка Вовчка, до речі, єдиний в Україні, де екскурсовод Тетяна Яківна розповіла про життя та творчість видатної письменниці. Ця розповідь була настільки не хрестоматійною, живою, цікавою, що у більшості виникло бажання перечитати та переосмислити те, чого навчали в школі.
Разом з екскурсоводом Тетяною Яківною відвідали музей художника Івана Сошенка, життя та творчість якого тісно переплетена з життям та творчістю Тараса Шевченка. Виявляється, музей художника є також єдиним в Україні. Ми не побачили в музеї оригіналів картин, та це не завадило отримати таку цікаву та пізнавальну інформацію про наших видатних співвітчизників, що довгими зимовими вечорами буде тема для роздумів.
Також ми бачили пам’ятник Марусі Богуславці, символи міста, що стоять на черепасі та трьох слонах, старовинну церкву та нещодавно побудовану, неймовірні пейзажі, що створила річка Рось…
День промайнув непомітно, надвечір приїхали додому трохи втомлені та все ж задоволені черговою пригодою, яку подарував нам Костянтин Єфименко.