Марія Бойко, фото автора
У Черкаській області, у мальовничій Умані, є прекрасний куточок природи - витвір людської творчості. Це парк «Софіївка», до якого 14 травня 2014 року вирушили члени клубу «Усмішка». Сердечно провів нас у цю подорож куратор клубу Євгеній Сінчук.
… Це поема з каменю, води, зелені, архітектурних споруд і скульптур.
Парк, що розкинувся на площі близько 170 га, і сьогодні вражає своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.
Історія парку надзвичайна, він був створений власником міста Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким як подарунок красуні-дружині, грекиня Софії Вітт-Потоцькій.
Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено талановитого польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку народні майстри-умільці Уманщини.
Місце для будівництва Софіївки було вибране дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний Багном (пізніше річка Кам’янка), столітні дуби, яруги і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам’яних брил.
Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні гроти.
З 1796 до 1802 року копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали з граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. В парку висаджували дерева місцевих порід і екзотичні рослини, завезені з різних країн світу .
Парк не вдалося завершити за початковим планом: він переходив від одного господаря до іншого. Після смерті Станіслава й Софії Потоцьких парк успадкував їхній син Олександр…
Ми гуляли парком, роздивляючись незвичайні дерева, піднімалися на величезні камені біля штучного водоспаду, милувалися Китайською альтанкою і ходили по Єлисейських полях. А ще перестрибували через потічок і просто відпочивали, співали пісні й почувалися щасливими. Ми побували в гроті під водою, каталися на човнику підземною річкою, милувалися красою мостиків і альтанок, начебто підіймали велетенський камінь, щоб помірятися силою з міфічними титанами. Гуляли майже цілий день з великим задоволенням.
