16 червня в клубі «Криниця життя» відзначили день народження землячок, прекрасних, доброзичливих, щирих, красивих та трудолюбових жінок –координаторки клубу Лариси Михайлівни Бондарчук (саме сьогодні у неї іменини) та колежанки Ніни Михайлівни Пересунько, яка святкувала іменини напередодні, – 13 червня.

Ці дві поважні дами народилися в одному селі на Вінниччині та в одну червневу пору, а ще й мають однакові імена-по батькові. А згодом їхні життєві стежки звели їх до сусідства в одному білоцерківському будинку. Тож і свої дні народження відзначають практично одночасно. Хіба це не провидіння долі?

Традиційно для клубу «Криниця життя» не лише частувалися гості-подруги винуватиць свята. Спершу була святково-віншувальна програма. Ансамбль клубу під керівництвом Ольги Руденко виконав пісні «Мамині яблуні», «Світить місяць, світить ясний», «Моя ти земле, калинова», «День народження», «Життя пережити, не ліс перейти».

Дует Ольги Руденко та Наталії Канішевської-Петришиної подарував чудову пісню «Родина». Сольно виконала пісню «Ріка-печаль» Ольга Руденко, а пісню «Зозуле, зозуле, накуй мені літ» – Ніна Лавренюк. А тріо у складі Ольги Руденко, Ольги Тимошенко, Ніни Лавренюк виконало пісню «Плакуча гітара».

Жартами потішили іменинниць та всіх учасників урочистої зустрічі Ольга Ковальчук, Ольга Руденко та Наталія Канішевська-Петришина.

Ось такий був повноцінний концерт для іменинниць. А ще приходили вітати Ларису Бондарчук волонтери, адже з ними академісти співпрацюють вже понад три роки. А скільки дзвінків отримувала координаторка клубу із самісінького ранку! А як приємно було, коли під час свята кур’єр доставив їй квіти від сина Руслана, який наразі проживає за межами України. Мама світилася від щастя!

Лариса Михайлівна сяяла як рожева трояндочка на фоні квіткових букетів, рідних подруг, купалася в заслуженій увазі, пошані та любові. І такого привітання пані Лариса заслужила. Весь її життєвий шлях – це служіння людям. Тому і має стільки добрих друзів довкола себе. Багато хто з людей на схилі літ відчуває самотність: діти і внуки виросли, займаються своїми справами. А от пані Лариса – не знає такої проблеми. Попри те, що її діти та внуки теж виросли, але вони її не забувають, допомагають, піклуються. А ще другою її родиною стала Академія пенсіонерів, де вона змогла розкрити та по-діловому застосувати свій педагогічний хист і навички. Відтак її «Криниця життя» – один з найкращих в сузір’ї клубів з чудовим ансамблем, театральним та танцювальним гуртком. Зрештою пані Лариса і сама черпає промінчики життя з цієї кринички, яку так дбайливо розбудовує та оберігає.

Многая літа вам, шановні іменинниці! З роси і води! Миру, здоров’я, божої ласки!

Фоторепортаж "Прекрасні душею та серцем іменинниці "Криниці життя"