Уже другий рік поспіль на Замковій горі – дитинці нашого міста – красується, зустрічаючи хрестом на маківці дивовижні світанки і проводжаючи вечірню зорю, новозбудований православний храм Святого Великомученика Георгія Побєдоносця. Який він зовні, можна побачити в будь-яку пору року, а який усередині, мабуть, хотів би дізнатися кожен, бо ж багатьох цікавить, чи почали вже розписувати стіни?
Власними думками з приводу створення концепції зовнішнього і внутрішнього розпису культової споруди на Замковій горі поділився з білоцерківцями голова Благодійного фонду Костянтин Єфименко.
Як з’ясувалося, над розписом храму працює не одна людина, а досить велика команда однодумців, одним словом, творчий і злагоджений колектив. У команді є київські художники, митці із Західної України і, що дуже приємно, три художники з Білої Церкви. «Для нас, - щиро зізнається Костянтин Єфименко, - було принципово, щоб і білоцерківські митці, які закінчили Харківську академію мистецтв, брали участь у розписі цього храму, адже вони мають спеціальну підготовку і відповідний досвід».
Робота у храмі була розділена на 2 основних етапи. Перший уже власне завершено - це зовнішній розпис храму. Він полягав у виготовленні ікон, розміщених згодом у нішах самого храму, і досить оригінальному художньому розписі вхідних порталів. Як відомо, у храм є три входи: один викладений із плінфи, а центральний і боковий розписані древніми слов’янськими орнаментами, якими зазвичай оздоблювали святкові будівлі, перш за все храми, що зводилися в Київській Русі в ХІІ-ХІІІ ст. Білоцерківці фахівці опрацювали чимало аналогічних розписів Києво-Печерської лаври і Софії Київської, а також храмів, що знаходяться в Житомирській і Чернігівській (місто Овруч) областях. Крім того, громадський діяч, журналіст Костянтин Климчук упродовж 2-х тижнів відвідував православні храми тієї доби в Чернігові, Новгород-Сіверському, Смоленську, Новгороді, Пскові, де так само зустрічаються подібні орнаменти в зовнішніх розписах.
«Можу впевнено сказати, що в церкві завершено всі зовнішні роботи, закінчено відливи, утеплено двері. Тобто храм повністю готовий до зимових холодів, і це дозволило приступити до другого етапу - розпису храму всередині», - говорить Костянтин Олексійович.
А тут, справді, і обсяги більші, і, звичайно, робота складніша. Що зроблено вже в цьому напрямку? На ¼ частині храму, а це понад 500 кв.м, уже проведена підготовка до розпису, і храм у найближчі 2-3 тижні почнуть розписувати - від центра купола до низу. Основне завдання, поставлене перед художньою артіллю, полягає в тому, що розпис храму має підпорядковуватися певній концепції, а саме: поруч зі звичними канонічними іконами, які традиційно використовуються в розписі православного храму, мають бути ще й картини (мотиви) з життя Білої Церкви і його мешканців. Як це буде виглядати, запитаєте ви? Поживемо – побачимо, але вже відомо, що храм буде розділений на 5 основних тематичних елементів.
Перший елемент - зрозуміло, народження Ісуса Христа, тобто своєрідна ікона Різдва Христового. А поряд буде, наприклад, така картина: князь Володимир тримає на руках свого новонародженого сина Ярослава, який є засновником нашого міста.
Другий сюжет - це Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Усі православні шанують це свято, тому й тематична ікона буде займати теж своє чільне місце. А поряд - зображення, як Володимир хрестить Русь.
Третій мотив - Вхід Господній у Єрусалим, і паралельно цьому сюжету буде зображена Україна (тодішня Київська Русь) часів Ярослава Мудрого. Тому що за його правління наша держава була європейською, бо зуміла встановити дипломатичні відносини з багатьма західними країнами, мала потужну і стабільну економіку, а отже, і великі можливості.
Четвертий епізод – Розп’яття Ісуса Христа. Ми знаємо, що древній Юр’їв «народився» на Замковій горі – дитинці нашого міста, а в ті часи існувала традиція: перш ніж будувати помешкання, споруджували храм. Але скільки разів кочівники руйнували на цьому місці поселення наших предків, достеменно знають тільки науковці. Тому ікона розп’яття Ісуса Христа на Голгофі буде суголосна, на жаль, зображенню страшного набігу монголо-татар у 1240 році. Це тоді військо хана Батия повністю зруйнувало місто, і воно довго відроджувалося упродовж наступних декількох століть.
І п’ятий елемент – звичайно ж, основа віри будь-якого православного християнина - Воскресіння Христове. А поряд – мотив відновлення храму на Замковій горі як символу незламності предків і нескореності наших нащадків.
При виході з храму планується зобразити Святу Трійцю, тобто єдність Бога Отця, Бога Сина і Святого Духа. А нижче буде сюжет за участю Георгія Побєдоносця, який у двобої перемагає страшного змія.
Щодо термінів реалізації запланованого, то Костянтин Єфименко відверто зазначив: «Ми плануємо, що цю роботу буде завершено упродовж 1,5-2 роки, поспішати не будемо, тому що хочеться це зробити дуже гарно, щоб розпис храму мав відповідний духовний та ідеологічний зміст, був пронизано нашою любов’ю, повагою до рідного міста Біла Церква і його славної історії».
Як бачимо, проект концепції розпису храму на Замковій горі матиме досить позитивний, оптимістичний характер. І це правильно, бо ж основа нашої православної віри заключається не в страхові, не в боязні Бога, вона ґрунтується на доброті й любові до Всевишнього. І тому автори прагнуть показати в храмі всіма символічними зображеннями саме любов до Господа, до свого міста, висловлюючи цим глибоку впевненість, що наш історично сильний народ, який споконвіків незламно вірить у добро, заслуговує тільки на гарну долю й гідне життя. Кажуть, по вірі нашій нам і воздасться! Тож вірмо і в молитвах своїх просімо миру і благодаті нашій рідній землі!
