Мені здається, що навіть дорослими ми пам’ятаємо своїх перших ляльок. У когось це були досить простецькі іграшки, комусь привозили в подарунок із радянського універмагу, хтось полюбляв м’які іграшки. Але вони були наші, найулюбленіші...
Коли готувався план заходів клубу «Серпанок»на весну цього року, на шляху траплялися різні перешкоди, тоді й згадалося про обереги... У стінах ЗОШ № 16, яка гостинно приймає «Серпанок» уже другий рік поспіль, узимку відбувалася виставка лялечок-мотанок, виготовлених дивовижними майстринями, ученицями Тамари Василівни Чумак. І захотілося відвідати майстер-клас із цього виду мистецтва!
Заплановано - зроблено! Восьмого квітня серпанківці завітали в гості до цієї чарівної жінки. Все своє життя вона, історик за фахом, захоплювалася українськими народними традиціями, нашим невичерпним самобутнім мистецтвом. Вважає, що лялька-мотанка є незабутнім і неперевершеним українським національним сувеніром, оберегом для своїх господарів, вишуканим подарунком для найвибагливіших поціновувачів мистецтва й усього прекрасного та ексклюзивного! Обереги, рід, жіночий початок, Берегиня - кому, як не нам, жінкам, краще знати про це? Можливо тому присутні на заході жінки були одночасно і зацікавленими глядачами, й старанними учнями цього незвичного майстер-класу.
Тамара Василівна наголосила на тому, що всі ляльки робляться із природного матеріалу: бавовни, льону, можливе використання шишок, качанів кукурудзи, дерева. І найголовніше правило - ляльки робляться без застосування ножиць та голки. Вся тканина рветься тільки руками. Ніяких вузлів плести не можна. А ще була цікава розповідь про історію, про різновиди цих іграшок. Після цікавої та змістовної розповіді перейшли до виготовлення ляльок.
Це просто диво - народження ляльки, коли із різних матеріалів народжується цілісний образ!.. Чи то багатостраждальний, сповнений надіями на світле майбутнє своїх дітей - образ Матері-Берегині; чи то такий ніжний, світлий, цнотливий образ Нареченої; чи то сповнений турботами про урожай образ Господині; чи то яскравий образ грайливої молодиці, необтяженої ще повсякденними проблемами… Лялька-мотанка народжується ніби на одному подиху і з шаленим, просто вибуховим натхненням та наснагою, з прагненням творити добро, радість, тепло й красу, дарувати умиротворення й гармонію!
Координатор клубу від імені всіх присутніх на майстер-класі подякувала Тамарі Василівні за гарні емоції, позитивні враження, чудовий настрій і яскраву атмосферу заходу! За те, що в цей непростий час вона знаходить сили творити, занурюючи нас немовби в «інший простір» звичаїв, магічних знаків та символів, якими жили наші предки. Усвідомлюючи, що Україна житиме не тільки в творіннях, а й у серцях тих, хто доторкнеться до чародійного світу ляльки-мотанки. Мабуть, саме в процесі таких творчих заходів і формуються базові принципи любові до рідного краю, сповненого багатством традиційних ремесел та народної мудрості.
