3 квітня в клубі «Сузір’я» відбувся дуже цікавий захід. На гостину до академістів завітала внучка відомого єврейського письменника Шолом-Алейхема, який у свій час мешкав у Білій Церкві. Прожила ця пані 103 роки! Тож цілком ви можете здивуватися, як це вона завітала на гостину до клубу? Але коли мова йде про клуб «Сузір’я», то тут такі дива якраз не дивні. Адже творчість у клубі – їхнє життєве кредо.
Розповісти не лише про Шолом-Алейхема, а й про його талановиту внучку, яка теж була письменницею, яка народилася в Берліні, дитинство прожила в Одесі, а доросле життя – в Нью-Йорку, вирішила координаторка клубу Тетяна Сулейманова. Погодьтеся, ми всі бодай якийсь твір Шолом-Алейхема читали. Як мінімум, «Тев’є-Молочар». А от про письменництво, та навіть про існування внучки Белли, знає мало хто. Хіба що такі віддані прихильниці творчості як наша Тетяна Іванівна та її колежанки по клубу.
Чому саме в цей час вирішили поговорити про творчу єврейську родину? По-перше, наразі євреї відзначають Песах, головне єврейське свято. Логічно згадати про відомих представників цього народу. Тим більше, нашого земляка. По-друге, Шолом-Алейхем (Рабинович Шолом Нохумович) писав твори, які, як відомо, сповнені соковитого гумору, комічних сцен, іронічних постатей, цікавих жартівливих висловів. А як відомо, 1 квітня ми відзначаємо День сміху. Тож доречно було поєднати два таких привода для заходу.
Роль внучки виконала Світлана Афенченко. З нею проводила інтерв’ю Тетяна Сулейманова. Раз по раз, під спогади Белли Кауфман, ніби з потойбіччя виринав сам письменник. Чудово зіграла роль Шолом-Алейхема наша академістка Анжела Ганущак. До того ж до заходу академістки залучили юну театральну зірочку Лізу Даниленко, ученицю 4-В класу, яка відвідує студію при нашому театрі ім. П. Саксаганського. Дівчинка прекрасно зіграла внучку письменника. До речі, в родині його не називали дідусем, а лише «тато Шолом-Алейхем».
Спогади були вельми цікавими. Академістки дізналися про непросту долю Белли, яка жила в ті часи, коли жінкам заборонялося друкуватися в журналах. Тож мусила скоротити своє ім’я до чоловічого Бел. Ми дізналися, де друкували твори пані Белли. Як вона боролася з життєвими проблемами, але завжди згадувала настанови свого дідуся: треба читати його веселі оповідання, щоб радісно ставало на душі.
Прикрасою свята стали виступи наших академісток Наталії Мельник, Анжели Ганущак та Галини Горбуненко, які можуть підготувати пісні будь-якою мовою за короткий час. От сьогодні приміром звучав український переклад пісні «Хава Нагіла», «А біселе мазл» (Жменька щастя), «Єврейський кравець» та «Хевену шалом алейхем» (Ми принесли вам мир).
Тож академістам дуже сподобалася така творча зустріч крізь віки. Власне і захід мав таку назву «Сміх крізь сльози як спадок». Адже було нестандартно, цікаво, багатогранно. Так вдається робити тому, що в клубі – сузір’я талантів. І кожен талант як магніт притягує до себе нових і нових учасників.