2 жовтня Україна відзначати професійне свято вчителів – День працівників освіти. Педагоги вже не перший рік поспіль мають свій фронт боротьби. Спершу треба було екстрено перейти на онлайн-навчання, а з початком війни зуміти знайти та вчити дітей, одні з яких пороз’їжджалися по світах, а інші боялися навіть на вулицю вийти.
Багато хто з українських вчителів втратив свою домівку, але не полишив свого покликання. Хтось вчить з окопів, хтось прилаштував дошку і ноутбук на стіні своєї хати і вчить з вулиці…Тяжкі дні доводиться переживати українським освітянам. Але переважна більшість з них не відріклися від професії, не покинули своїх учнів. Ба, більше! Вчать так, що багато школярів здобули максимальні бали на тестах, брали участь, попри все, в олімпіадах.
Честь і хвала українському вчителю!
Білоцерківський благодійний фонд Костянтина Єфименка також не лишився осторонь цього свята. Вирішили з привітаннями завітати до Білоцерківського ліцею іноземних мов – гімназії №9, адже його з літа очолює наша Олена Дмитрівна Ткач. За її рекомендацією вручили подяки кращим вчителям школи: Аллі Ліщук, учительці історії, лауреатці обласного етапу конкурсу «Учитель року», Жанні Піщаній, учительці початкових класів та Людмилі Бадзюх, заступниці директора з навчально-виховної роботи.
І, звісно ж, ми не могли обійтися без музичного вітання, яке забезпечив ансамбль клубу «Криниця життя». До того ж шановні академісти не прийшли із порожніми руками. Координатор клубу Лариса Бондарчук вручила директорці школи №9 Олені Ткач чудовий пиріг власної випічки!
На жаль, не у всіх вчителів та учнів цього року такий гарний професійний день. Адже знавіснілий сусід вже зруйнував 270 освітніх закладів в Україні, а ще 2400 шкіл та садочків пошкоджені вибухами, ракетами, обстрілами. Та, попри все, знання наші діти отримують. А значить в України буде майбутнє, і точно воно буде кращим за сьогодення. Адже нині вже й дорослі, і малі затямили, що всі ці байки про «братній російський народ» варто пропускати повз вуха та завжди бути напоготові.