Наталія Пащенко,
Кореспондент клубу «Діамант»
Для нашого народу Великдень – Воскресіння Христове – це радісне й величне свято.
Та перш ніж настане Пасха, пройде цілий тиждень Світлої Седмиці. Кожен Божий день присвячений тій або іншій події із земного життя Спасителя. Щодня впродовж багатьох років зберігаються певні традиції. А які вони?Чи знає кожен із нас, що необхідно робити в той або інший день Страсного тижня, як поводитися, коли фарбувати яйця, коли пекти паски?
Ось і зібралися члени клубу «Діамант», щоб не тільки влаштувати справжнє свято Пасхи, але й все детально з’ясувати. А кожна розповідь супроводжувалася ще й веселою піснею, тому що все життя українця, від колиски і до самої смерті, пов’язано з піснею. Такі вже ми є: співаємо у великій печалі й у годину душевного піднесення.
Тож і наша святково прибрана зала спочатку наповнилася гучним «Христос воскрес!» - «Воістину воскрес!», а потім всі підхопили українську пісню.
Після цього члени кожної групи на чолі зі своїми керівниками розпочали свої виступи. Від групи Катерини Юріївни Врублевської ми дізналися, що з понеділка починається старанна підготовка до Пасхи. Кожному з членів сім'ї потрібно прикрасити свої букети верби стрічками, намистом, яскравими нитками, кольорами. Також було прийнято прибирати будинок, мити, прати.
Вівторок - останній день, коли дозволялося дошити сім нових одежин до Пасхи. Цього дня належало миритися зі всіма, з ким посварився. Також можна просто привести в порядок весь свій одяг до великого свята Пасхи. Про це розповіла Наталія Павлівна Пащенко. Марія Сударенкова прочитала свій вірш, присвячений Великодню. А на додачу Антоніна Лученко виконала жартівливу українську пісню.
Група Людмили Василівни Комендант готувала інформацію про самий насичений день – середину Страсного Тижня – середу. Саме в середу створювали головний символ Пасхи «павучок» із порожнистих гілочок соломи і ниток, який повинен був втілювати в собі крихкість світу. Вішали цю прикрасу посередині головної кімнати і починали генеральне прибирання. До опівночі обов'язково потрібно було помитися.
Цього дня проводилася паралель між грішницею, що розкаялася і була прощена, та зрадником Іудою.
І знову лунала українська пісня «У середу родилася», заспівувала Марія Ліченко, і дзвінкі голоси підхоплювали мелодію.
Не менш цікавим був виступ групи Галини Володимирівни Федорової. Їм припало розповісти про Чистий Четвер.
Цього дня зранку жінки збирали росу, якою умивали всіх рідних, нагороджуючи міцним здоров'ям. Ті, хто умивався з срібного посуду, зазивав багатство в будинок. Саме в четвер люди очищали свою душу: причащалися, стояли службу, під час якої запалювався вогонь четверга. Його належало принести в свій будинок, щоб захистити всіх від хвороб і наповнити будинок щастям. На цей день припадають найважливіші Євангельські події (Таємна вечеря, обмивання Господом ніг учням своїм, молитва Спасителя в Саду Гетсиманському і зрада Іуди). Також у четвер необхідно замішувати тісто на паски, але не пекти.
Веселу українську пісню «Ти ж мене підманула» у виконанні Галини Федорової, Якова Горловецького, Ольги Штанько та Марини Денисової підспівували всі «діамантівці». А дехто й на місці не всидів, ноги самі пустилися в танок.
І завершували розповідь члени групи Тетяни Василівни Ільчук, яким дістався найстрогіший день посту, коли заборонялося їсти, – п’ятниця. Це день розп’яття Христа, його смерті і подальшого поховання. Щоб відволіктися від спокуси (тому день називається Страсною п’ятницею), люди прикрашали будинки вербою, вересом, розшитими рушниками та іншим убранням. Любов Гула завершила розповідь віршем про Великдень.
За народною традицією, з самого ранку в суботу хазяйки пекли паски, розфарбовували яйця, щоб на вечірній службі освятити святкові ласощі. Всі віруючі цього дня прагнули відвідати нічну службу, після якої поздоровляли один одного радісною звісткою: «Христос Воскрес!» і отримували у відповідь триразове цілування із словами радості: «Воістину Воскрес!». Після третьої ночі можна було розговлятися.
А в неділю всі віруючі справляють Пасху, обмінюються яйцями, пригощають один одного за святковим столом, ходять у гості, співають урочисті молитви і радіють новому дню.
Тож і ми пригостилися пасхальними стравами, які наготували хазяйновиті господарочки.
У гості до нас завітав Михайло Мазюк, член клубу «Водограй», актор-аматор єврейського місцевого театру, переможець конкурсу вокалістів. Він привітав усіх присутніх зі святом Великодня і подарував на згадку кілька пісень.
Свято – від слова «святий», «святість». Отже, це день, спрямований на очищення людської душі. Тож давайте звертатись до духовних джерел наших предків. До обрядів та звичаїв, які об’єднують сім’ї, дають духовну силу. Давайте звертатися до своїх витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв’язує нас із минулим поколінням, щоб очистити і освятити свої душі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!