5 грудня відзначається День волонтера. Напередодні клуб «Сузір’я» зібрався в світлиці бібліотеки на Олександрійському бульварі, щоби відзначити свято, до якого наші академісти мають безпосереднє відношення ще з 2014 року. Ведучими заходу стали координаторка клубу Тетяна Сулейманова та її колега Анжела Ганущак.
Тетяна Сулейманова пригадала, як несміливо, потроху починали в 2016 році волонтерську роботу академісти, міркуючи, а чим же вони, пенсіонери, можуть помогти війську. І то були, так би мовити, перші пробні кроки. Тому в 2022 році вже взялися за допомогу ЗСУ з певним досвідом та зв’язками.
А про волонтерську роботу клубу та кожної учасниці детально розповіли Наталія Казанчук та Любов Яцун. Академістки підготували фотофакти їхньої роботи. За ці роки чого тільки не навчилися робити! Плетуть маскувальні сітки та нашоломники, в’яжуть сидіння, носки, шиють труси тощо. Налагодили співпрацю з волонтерами, зокрема Аллою Захаровою та Людмилою Романенко. Спільно знаходять основи для сіток, обрізки флісу, синтепону, різних тканин, які йдуть на переробку та виготовлення багатьох корисних речей на фронті. Тільки вдумайтеся, щоб пошити матрац потрібно зшити майже 1500 шматків обрізу тканин! Яке треба мати терпіння та впертість, щоб так працювати багато років. А ще академісти збирають кошти і передають волонтерам на закупівлю того, що найбільш просять військові. Під час сьогоднішньої зустрічі згадали усіх учасників клубу, хто де і чим допомагає.
Одну із своїх колег по волонтерству – пані Аллу Захарову – запросили на засідання клубу. Вона також згадувала, як познайомилася з академістками, як започаткували волонтерську співпрацю. А ще подарувала клубу гільзу з намальованим портретом українки та прапор 505 окремого батальйону морської піхоти за автографами наших захисників!
Окрім того, на фронті служать і їхні внуки, і сини. Пані Людмила Мизюк принесла до клубу послухати пісню, яку на честь її сина, що є оператором БпЛА, написали його побратими. Слухали і сльози накочувалися, бо не можна спокійно сприймати, як наші військові мужньо стримують навалу московської орди.
Звичайно не обійшлося без музичного супроводу свята. У виконанні Ганни Соколенко та Наталії Мельник прозвучала пісня «Волонтер» з репертуару гурту «Не Ждали». А ще пані Наталя сольно заспівала авторські пісні «Лютий», «Куля», «Додому». Разом з Анжелою Ганущак виконала пісню українсько-польського походження «Гей, гей, соколи».
А оскільки незабаром ми будемо відзначати свято святого Миколая, то як же обійшовся б концерт без пісні на цю тему. У виконанні Анжели Ганущак, Ганни Соколенко, Наталії Мельник прозвучала пісня «Миколо, Миколаю».
Спогади не полишали академістів та не давали їм розходитися, адже вони вже давно стали однієї родиною, якій небайдужа ситуація в державі, а тому вони стільки всього зробили, такі гори звернули, щоб помогти військовим, що цілком заслуговують на вітання з нагоди Дня волонтера.
Вітаємо, шановні академісти! На прапорі України генерал Валерій Залужний написав такий вираз: «Роби, що можеш там, де ти є!» І якраз наші академісти так і діють. Не чекають ніякої організації, вказівки, команди. Самі як бджілки зібралися і роблять дивовижні речі для військових. І кожна така річ має часточку тепла їхніх материнських сердець. Нехай це тепло оберігає кожного Воїна, щоб він міг повернутися додому живим і здоровим!