Олена Буяненко,
бібліотекар філії №4
З нагоди світлого свята Покрови та Дня українського козацтва в затишній та прикрашеній залі бібліотеки-філіалу №4 було проведено патріотично-розважальне свято «Як колись на Україні проживали козаки», на яке люб’язно запросили членів клубу Академії пенсіонерів «Зарічани» та шестикласників БНВК ЗОШ №13 разом із бібліотекарем Іриною Співак. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.
Ведучі свята, бібліотекарі Світлана Линник та Ірина Тупчій, познайомили присутніх з історією виникнення козацтва, цікавими фактами з життя козаків. Юні читачі бібліотеки з задоволенням брали участь у конкурсах. Між собою змагалися два коша: «Хортиця» і «Слава». Переміг кіш «Хортиця», за що отримав приз – булаву, а кіш «Слава» – підкову на успіх та вдачу.
Не обійшлося на святі без справжніх козаків в ролі самих академістів: отамана – Валентина Бакурінського, козака – Олександра Соломка та козачат – хлопчиків-шестикласників. У сценці «Як приймали у козаки» козацькі старшини приймали та реєстрували козачат не за прізвищами, а за прізвиськами, які давали з огляду на те, чим займався, що любив робити «молодик».
За давнім українським звичаєм, коли посвячували у козаки, то обов’язково посипали їх золотою пшеницею. Після козацьких розваг та випробувань наш отаман посвятив у козаченьки зарічанських шестикласників – посипав їх зерном.
Упродовж свята звучали українські народні пісні у виконанні академістів, а юна бандуристка, читачка бібліотеки Вероніка Шевченко, співала та виконувала на бандурі козацькі пісні.
Не обійшлося без традиційного козацького гумору. У виконанні академістів Андрія Красножона та Анатолія Медвідя звучали гуморески, що додали позитивних емоцій, яких так бракує сьогодні. Наприкінці заходу господині бібліотеки припросили всіх присутніх до смачного кулішу.
У процесі заходу діти поповнили свої знання з історії рідного краю, розвивали почуття пошани перед мужніми козаками, котрі віддали життя, захищаючи рідну землю.
А пенсіонери відпочили душею, переживши вкотре в стінах улюбленої бібліотеки нові емоції, отримавши незабутні враження.







