Бібліотекар філіалу №9,

куратор клубу «Сузір’я»

 Тетяна Сулейманова

Життя  Миколи Вінграновського промайнуло на небосхилі української літератури яскравим сонячним сяйвом, наповненим любов’ю до Вітчизни і великим болем за неї, тривогою і переживаннями за щире українське слово.

Світло його поетичної душі залишило свій знак і на берегах красуні Росі, де Микола Степанович любив творити, відпочивати, зустрічатися з друзями.

Письменники-краяни майже всі були знайомі з Миколою Вінграновським. Їхні спогади про зустрічі з ним,матеріали, документи, відомості про життя і творчість письменника зібрала у літературному музеї завідувачка бібліотеки-філіалу №10 Ганна Нагорна, яка не лише добре знала Миколу Степановича, а й була разом з відомими літераторами міста добрим другом поета.

Музей, за невеличкий час свого існування, завоював прихильність відвідувачів. Члени клубу «Сузір’я» Академії пенсіонерів Благодійного фонду Костянтина Єфименка напередодні 80-річчя від дня народження видатного письменника, кінорежисера, актора, державного діяча Миколи Вінграновського переглянули експозиції музею. При вході нас зустрічає Микола Степанович, який вдумливо дивиться на присутніх з портрета  художника Івана Купчинського. Ганна Нагорна розповіла про життя письменника, нелегкі, обпалені війною, дитячі роки, про дружбу з Олександром Довженком, про участь у безсмертній стрічці «Повість полум’яних літ». Членів клубу зачарувала розповідь Ганни Григорівни, зворушила її щирість, бажання увіковічнити пам’ять про Великого Українця. Щорічно у бібліотеці-філіалі №10 проходить конкурс  читців-декламаторів творів письменника «Маєстат слова», а молоді талановиті білоцерківці стають лауреатами міської молодіжної літературно-мистецької премії імені Миколи Вінграновського.

Благословенному слову поета Час не зашкодить – перед ним простелилася дорога у Вічність.