Олена Ткач
Готуючись до чергового засідання Правління фонду, знайшла в теці лист-прохання, написаний доволі знайомим почерком. Так, це вже травень, і ми маємо проводити четверту екскурсію до парку «Олександрія» для інвалідів-візочників.
Програма цьогорічних відвідин парку була досить насиченою: члени Товариства інвалідів «Фенікс» завітали на екскурсію до зоопарку, отримали можливість познайомитися з унікальним Садом-муром, де натхненно й самовіддано працює Микола Іллєнко, якого справедливо можна назвати садівником-творцем. Це він створив у парку «живу» яблуневу піраміду, якою не лише можна помилуватися, а й, зайшовши всередину, наснажитися такою потрібною для сучасної людини природною енергетикою, оздоровивши своє духовне начало. А які сорти плодових дерев, кущів, декоративних рослин зібрані цілими колекціями у Саду-мурі! І розповідати про свою улюблену справу Микола Михайлович може безмежно.
А потім у затишній залі рекреаційної зони «Олександрія» (директор Людмила Богдан) феніксівці «взяли участь» у телевізійній екскурсії дендропарком: з екрану директор парку Сергій Галкін повідав не одну цікаву історію про перлину нашого міста.
Жодна з таких зустрічей не проходила без частування, тому й ця не стала винятком. Смачні українські страви, приготовлені в печі, подали офіціанти до столу. Затишно, спокійно й водночас радісно на душі від теплоти такого, вже майже родинного спілкування.
До присутніх звернулася куратор клубу «Фенікс» Академії пенсіонерів Людмила Мельник з побажаннями, в першу чергу, здоров’я і небайдужості з боку оточуючих. Людмила Володимирівна, користуючись нагодою, відкрила один секрет: саме 22 травня виповнилося 24 роки з дня заснування Товариства інвалідів «Фенікс», яке об’єднує людей із обмеженими фізичними можливостями і вирішує на своєму рівні ряд важливих завдань і щодо доступності в місті, і роботи інватаксі, і надання допомоги продуктовими пайками, речами, послугами. Отож наступного року «Фенікс» відзначатиме свій срібний ювілей! А за крок до ювілею – великий солодкий пиріг зі свічками: задувайте, Ніно Петрівно, і загадуйте бажання, щоб усі феніксівці були здоровими і щасливими!
Згодом від «Феніксу» надійшов лист, у якому - безліч теплих подячних слів. Уривок із нього пропоную нашим читачам: «Ця мандрівка подарувала нам море позитивних емоцій на багато-багато днів, дозволила відчути себе повноцінними членами українського суспільства. Бажаємо організаторам екскурсії успіхів у подальшій діяльності, наснаги та невичерпної енергії, спрямованої на надання всебічної допомоги людям, які її потребують». Дякуємо на доброму слові! А я ловлю себе на думці: яке це щастя допомагати людям! А ще більше щастя – коли навколо ідеї згуртовуються люди різних професій. Дякую вам, Сергію Івановичу, Людмило Анатоліївно, за об’єднання зусиль, які допомогли реалізувати цей проект уже вчетверте. Дай, Боже, і надалі!
